Учора збірна України поступилася 0:3. Переграла нас Північна Ірландія, доволі непроста збірна, яка продемонструвала, як використати найкращі слабкості суперника та скористатися всіма моментами. Програли ми самі собі. Чому це проблема? І яке питання треба вирішити перед угорцями? Розповідає OBOZ.UA.
Перший тайм. Подвійний провалУкраїна почала першим номером, бо треба було забирати важливі очки для лідерства, а Північна Ірландія вичікувала можливість. Цього разу в нас вийшла більше схожа на основу збірна, яка одразу отримала задачу шукати вихід до чужих воріт. Але у підсумку ми підійшли до власних. Випадковий кутовий прийшов супернику після влучання у Бражка під час виносу, а далі звичайна подача перетворилася на серію рикошетів і хаос в обороні. Удар із метра від Брауна – і Різник не встигав рятувати, і Забарний вже не міг вибити. 0:1 і випадок руйнує план Мальдери вже з перших хвилин.
Україна одразу кинулася рятувати становище. Суперники грали дуже щільно, в обороні у 5-4-1, між першою та останньою лініями ледь можна було нарахувати 30 метрів. У нас же не було двох нападників попереду,
на вістрі працював лише Яремчук, це суттєво зрізало кількість опцій для розвитку атаки, та й самого нападника ми не побачили в цьому таймі. Перше закидання вперед, яке працювало в цього складу проти Угорщини, сталося аж на 18 хвилині – без результату. Вже за хвилину був удар Судакова по центру, простий. Цікаво, що скидання зробив Матвієнко, який для цього піднявся із оборони аж до чужого штрафного.
А от націлені північноірландці зіграли яскравіше. Шон і Моррісон знайшли собі місце для навісу, а в карному знову втратив свого опонента Забарний, з-під якого відзначився Прайс. 0:2. Це вже вдруге постраждала зона, де немає Миколенка. Матвієнко просто не встигав додавати в атаці з одночасними оборонними функціями ліворуч, тому Сарапій вимушений був грати ближче до флангу. Але два чужих футболісти у цій зоні покращували свої можливості, що і сталося під час цього голу.
Удар Сарапія показав, що саме така зброя має бути в жовто-синіх. Він класно пробив із підкруткою, воротарю довелося тягнутися до дев’ятки. Удар відбувся саме тому, що проти Сарапія ніхто в моменті не вийшов – банально не чекали удар звідти,
бо Україна раніше так не грала. Та вцілому збірна виглядала розібраною, знову без ідеї. У суперників було не так багато моментів для захисту, але в більшості спроб вони виглядали міцно. Той самий щільний блок чудово закривав ворота і після спроби удару здалеку на кожного гравця з м’ячем був щонайменше один чужий футболіст.
Перший тайм запам’ятався рішенням Мальдери задіяти всіх захисників дуже високо. Вони по черзі, але регулярно з’являлися перед чужими воротами та намагалися відправити м’яч десь під удар. Але саме це рішення призводило більше до паніки, коли не свої ролі мали виконувати інші гравці. Тренер казав, що хоче перевірити всіх, та за 45 хвилин цього тайму ми можемо згадати все той же постріл Сарапія. Збірна шукала можливості дрібною технікою, короткими пасами, фінтами, але саме тут це не працювало. Не інтенсивність була загрозою, а удари. З будь-якої відстані та позиції. Якщо проти Угорщини ще був запал, то вчора ми побачили, що відсутність ігрової практики в головних зірок одинадцятки дається взнаки. Браку на полі було багато, зиску мало, а до чужих воріт ми майже не підходили з якістю.
Другий тайм. Пороблено так пороблено На другий тайм команди вийшли без замін, але з новими тактичними рішеннями. Північна Ірландія відмовилася від 5-4-1 і попереду нас пресингували двоє нападників – це дуже заважало виходити вперед. Україна ж почала більше грати через простріли низом, з активними діями тіньового лідера центру Очеретька та з пасами Ярмоленка. Саме з цього моменту повернулася схема 4-4-2.
До речі, про капітана. Ярмоленко мав будувати початок атак і отримав для цього більше впливу по перерві. Він зрідка отримував м’яч, через що менше був під опікою, але працював диспетчером і постійно підказував, де вільно. От тільки в першому таймі ми частіше перекочювали з флангу на фланг. У другому його спроби запускати вперед Яремчука та Циганкова стали основним варіантом розвитку атак, аж до моменту заміни гравця.
Під 60-ту хвилину гра вирівнялася, все ще з 0:2 на табло, тому Мальдера пішов ва-банк в атаці: відправив переодягатися Зубкова, Сікана та Пономаренка. І поки ці заміни готувалися, на рівному місці помилився Різник. Він не зміг підлаштуватися під простий м’яч і пустив його поміж ніг.
Вийшло так, що голкіпер з ігровою практикою іронічно пустив просту скидку. Все, що могло піти не так у цій грі – пішло не так. Україна була разом у підтримці свого голкіпера, але не разом на полі. 0:3.
Матч вкотре показав, що вся заявка – це малознайомі футболісти. Коли зламався Судаков, вийшов Назаренко і варіативність катастрофічно впала. Після низки замін з’явилися найсильніші футболісти із заявки, проте крім всього зайнятого поля нічого більше не було. Ані зачепитися за м’яч, ані відстояти право на контроль над ним. На жаль, у цієї команди не вистачило стільки сил на таку ж агресивність, як було з Угорщиною.
На третій офіційний матч, після кількох тижнів спільних тренувань, від Мальдери вже можна вимагати авторського малюнку. Збірна веде себе інакше з різними гравцями, але наразі не використовує найсильніші сторони індивідуалістів. Пономаренко аж на 69 хвилині виконав найкращий момент гри, коли пробив у стійку. І на цьому все, більше в грі нічого видатного від нас не відбулося. В інших випадках команда знову боялася проявитися, а захист суперника був дійсно фантастичним.
Північна Ірландія не напрацювала на 3 голи. Команда суперників заслужила перемогу, але не в такий спосіб. Вони багато зробили, щоб зламати наш настрій і план на гру, це вдалося. Всі гравці відчувалися на потрібних місцях і сміливо грали проти українців різної фактури. Але за фактом – кожен гол ми забили собі самі. Останні 10 хвилин жовто-сині не були на полі, натомість гості билися так, ніби це вони поступаються. Ось цього і треба вимагати від команди, байдуже, хто саме грає і наскільки він представник топового клубу.
0:3 – сумна й доволі логічна поразка збірної України. Втрата важливих очок поки що не матиме відчутного впливу, в нас є запас для таблиці. Але тепер абсолютний аутсайдер групи стає одноосібним лідером квартету. І це лякає, особливо, коли попереду знову угорці. Далі їдемо з іще більшим лазаретом і без Матвієнка через перебір карток.
