Панахида розпочнеться 25 травня о 11.00 у церкві Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Соборна 1-А, Садовий мікрорайон).Початок траурної церемонії - об 12.00 біля кінотеатру «Родина» (вул. Садовий бульвар, 13). Про це повідомляє Шосткинська міська рада.
Андрій народився 5 травня 1972 року у місті Шостка, навчався у школі № 2. За словами знайомих, він був прекрасним радіоаматором, мав власну радіостанцію, охоче брав участь у багатьох радіотурнірах. Був уважним і турботливим братом і сином, чуйним другом і доброю людиною.
У 2019 році чоловік одружився, і став для дружини та доньки найкращим у світі чоловіком і татом.
- Поряд з Андрієм всі проблеми вирішувалися дуже швидко, а для своєї родини він був цілим Всесвітом, - згадують рідні.
Тривалий час чоловік працював на одному з провідних місцевих підприємств, спеціалістом з монтажу та експлуатації систем сигналізації.
З перших днів Майдану у 2013 році він був у самому вирі подій, виборюючи гідне майбутнє для своєї країни, виносив на руках поранених героїв Небесної сотні.
У 2015 році став до лав ЗСУ, перебуваючи у найгарячіших місцях Донецької та Луганської областей.
Завжди з шаною та вдячністю згадував свого командира – Віталія Гуляєва, під головуванням якого отримав військові навички.
Повномасшатбне вторгнення рαшиcτів Андрій Олегович зустрів на відомій трасі Кіпті-Бачівськ, де одним з перших зійшовся з ворогом у боротьбі.
Фронтові побратими згадують Андрія Московку як відповідального військовослужбовця, надійного друга, який завжди був готовий підставити плече, протягнути руку допомоги, підтримати добрим словом.
Нагороджений численними грамотами, подяками та військовими відзнаками:
Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу - Головнокомандувача збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі».
Відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО».
Медаллю «За оборону рідної держави».
Пам’ятною медаллю «За відданість Україні. Герой України Кульчицький».
В короткі часи відпочинку чоловік мріяв про ПЕРЕМОГУ та власний заміський будинок… Але війна зруйнувала долю ще однієї сім’ї.
Справжній патріот і воїн народився напередодні 6 травня,
коли українці відзначають День мотопіхотних військ України, а помер наш земляк на День вишиванки… Саме тому родина загиблого планує покласти поряд з Андрієм до труни його новеньку вишиванку.
Дізнавшись чорну новину, згодом дружина Олена присвятила коханому чоловіку наступні рядки:
Вже від крові стогне земля,За тобою і небо ридає.Доня все ще чекає дзвінка,А тебе вже між нами немає.
Рідна хата і рідний поріг…Заночуєш ти тут вже востаннє,За майбутнє ти наше поліг,Ми вклонились тобі на прощання.
Плачуть всі: і дорослі, й малі,Туга й жаль нам серця розриває.Горе нам, горе нашій землі!Війна кращих синів забирає.
Ти далеко. Вже десь в висоті.Добрим воїном будеш у Бога.Вічна слава, коханий, тобі!Жаль, коротка життєва дорога…
Висловлюємо глибоке співчуття всім, хто знав і любив Героя. Схиляємо голови перед його подвигом і подвигом його родини. Молимося за упокій душі Воїна Світла та за перемогу України!
