Впровадження крипторегулювання в Україні – одне з найрозповсюдженіших і водночас найболючіших питань у вітчизняній криптоспільноті. Не дивлячись на, здавалося би, актуальне підґрунтя для його впровадження, довге народження нормативної бази та факт криптооподаткування викликають незадоволення у спільноти. Натомість фактичний стан речей є суттєво позитивнішим, у тому числі й завдяки законопроєкту від Мінцифри й українського бізнесу, який ставить за мету нівелювати непопулярні серед комʼюніті нововведення. Чому крипторегулювання є необхідним, і як Мінцифри планує враховувати інтереси інвесторів – у сьогоднішній статті. За даними Web3-аналітичної компанії Chainalysis, Україна посідає п'яте місце у світі за користуванням криптовалюти, а також за її впровадженням. Такі дані було наведено в щорічному дослідженні World Crypto Adoption Index. За рівнем криптопрогресу ми випереджаємо такі технічно-передові країни, як Велику Британію, Японію, Бразилію та Філіппіни. World Crypto Adoption Index доводить той факт, що в рамках високої розвиненості саме неконвенційної економіки,
криптовалюта стала популярною платіжною опцією для українців. Головна причина такої тенденції – не тільки купівельна спроможність співвітчизників, але й динамічний розвиток криптовалютної інфраструктури. Важко зазначити, яку саме частку від секторів українського IT та фінтеху займають Web3-компанії, та один тільки “Incredible Tech: Investor’s Guide to Ukrainian IT” – журнал-презентація виразних українських IT-продуктів від Міністерства цифрової трансформації – наводить щонайменше два криптовалютних стартапи в категоріях “фінтех” і “кібербезпека”. Це, відповідно, KUNA – криптовалютна біржа та Hacken Audit – компанія з кібербезпеки й етичного хакінгу у Web3-вимірі. Окрім вищевказаних взірцевих представників вітчизняного криптосектору, до таких можна віднести й HAPI, WhiteBIT, Everstake та інші. Ураховуючи той факт, що сфера IT займає друге місце за експортом серед українських індустрій, формуючи цілих 5% від загального внутрішнього валового продукту, сектор криптокомпаній набуває більшої вагомості на українському ринку. Розвиток криптовалютного сектору каталізують і тренди у фінтех-секторі – так,
світовий необанкінг уже протягом декількох років імплементує криптовалюти в операційні послуги (як-от Revolut). У той же час, у Україні інтеграція крипти в банківські системи залишається хоч і бажаною, але все ж таки перспективою. Промовистим прикладом такої тенденції є співпраця monobank із криптовалютною біржею WhiteBIT, яка так і не була реалізована через заборону Національним банком України (НБУ). “Кожен наш збір, ось уже другий рік підтримують наші друзі з WhiteBIT. Колись ми обов’язково запустимо з ними крипто-карту, а поки що боремося разом за нашу Перемогу”Зокрема, НБУ побоювався використання криптовалют для відмивання грошей і вважав цю ініціативу ризикованою. Усвідомлюючи це чи ні, але вказаною вище позицією НБУ назвав одну з головних причин впровадження крипторегулювання, а саме наявність потенційних ризиків, повʼязаних із технічною складністю відстеження децентралізованих активів. Повертаючись до великого обігу неконвенційної економіки, про яку було згадано вище, така проблема стає ще більш грунтовною з точки зору розвитку криптокорупції. Так,
відповідний феномен уже існує. Зокрема, за поточний рік стало відомо про щонайменше два корупційних скандали, пов'язаних із криптовалютою. Перший із них – виявлення у екс-голови Держспецзвʼязку Юрія Щиголя $1,5 млн незареєстрованих статків у криптовалютному еквіваленті.Інший державний службовець – Максим Кисельов, очільник колишньої Державної виконавчої служби при Міністерстві юстиції України – за непідтвердженою інформацією заявив про крадіжку власного криптогаманця, що нараховував криптоактиви на суму в близько $650 000. Тим не менш, впровадження регулювання криптовалюти повʼязане не тільки з негативними чинниками такого виду фінансів. Важливими “драйверами” в цьому процесі виступили прагнення захистити криптоінвесторів (відповідне законодавство на поточний момент розповсюджується тільки на торговцях цінними паперами, акціями тощо) та нормуванням потоку криптовалютних пожертвувань у якості гуманітарної допомоги. Нагадаємо, що сумарний обсяг фінансової допомоги та “донатів” у криптовалюті сягнув $65 мільйонів. Ще у 2022 році Володимир Зеленський підписав Закон України “Про віртуальні активи”.
Документ легалізував роботу іноземних і українських криптовалютних бірж, а також передбачив захист віртуальних заощаджень інвесторів. Важливою частиною закону став опис процесу регулювання криптовалютних операцій. Так, згідно з ним, повноваження на моніторинг віртуальних активів отримує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що мала відповідати за:формування та реалізацію політики у сфері віртуальних активів; визначення порядку обороту віртуальних активів; видання дозволів постачальникам послуг віртуальних активів; здійснення нагляду та фінансового моніторингу в цій сфері.Якщо легалізація криптовалютних бірж нормована доволі конкретно, то регулювання власне цифрових активів залишається під питанням аж до сьогодні. На це є дві головні причини:Конфлікт сутності регулювання з актуальним законодавством України, зокрема фінансовим; Відсутність адаптації Податкового кодексу України до особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Ситуація з відсутністю спеціальних норм у Податковому кодексі щодо оподаткування криптовалют залишається незмінною на відміну від загальної роботи над крипторегулюванням,
яка, принаймні, не стоїть на місці. Наприклад, у червні 2023-го року стали жвавішими розмови про реформування крипторегулювання й імплементуванням у нього європейського законодавства. Посилена увага до криптозаконодавства була спричинена оновленням НКЦПФР закону “Про віртуальні активи” із потенційним введенням у нього стандартів MiCA – норм моніторингу криптовалютних активів для країн ЄС.Що цікаво, Україна може стати першою європейською країною, що імплементує норми MiCA для крипторегулювання. Паралельно з цим, активізувались дослідження крипторегулювання в контексті національної безпеки. Простіше кажучи, правоохоронні установи України почали шукати шляхи моніторингу криптовалюти з точки зору антикорупційної діяльності та забезпечення економічної безпеки. Зокрема, у жовтні 2023 року спеціалісти Департаменту кіберполіції, Служби безпеки України (СБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) і Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) проводили робочу зустріч з метою створення єдиної інструкції щодо регулювання криптовалютних активів у рамках відсутності відповідного законодавства задля збереження їх економічної цінності.
Раніше того ж року, спеціалісти Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) розпочали дослідження криптовалюти в рамках протидії корупції, що першочергово полягало в навчанні аналітиків особливостей відстеження віртуальних активів. На момент початку тренінгу, прес-служба НАБУ стверджувала, що за період з 2022 до 2023 року (1 рік) агентству вдалося відстежити понад 223 тис. USDT, що належали до фігурантів кримінальних проваджень.Наразі, немає єдиного сценарію регулювання криптовалютних активів. Твердження підтверджує той факт, що в листопаді 2023 року у Верховній Раді зареєстрували одразу два законопроєкти про оподаткування операцій з криптоактивами та регулювання ринку. Перший документ передбачає оподаткування для фізичних осіб доходів від операцій з криптоактивами за ставкою 18% ПДФО та додатково 1,5% військового збору, а також робить постачальників послуг, включно з біржами, податковими агентами своїх клієнтів. Натомість через десять днів, 17 листопада, у Раді зареєстрували другий — альтернативний — законопроєкт 10225-1, який був розроблений займалася Мінцифрою в кооперації з представниками бізнесу.
Він містить у собі деякі відмінності, які роблять документ більш лояльним до криптоінвесторів і більш вирогідним до прийняття. Розберемо його детальніше. Тож що передбачає законопроєкт 10225-1?Одним із найболючіших питань для криптоспільності залишається проблематика криптоопдаткування. Основна проблема – у розмірі такого податку. Закон 10225 (редакція НКЦПФР) затверджує податок у 18% від позитивного доходу з криптоторгівлі.Редакція від Мінцифри пропонує альтернативні правила оподаткування. Так, згідно з документом, користувач має сплачувати податок з доходу тільки під час продажу криптоактиву за грошові кошти. Простими словами, якщо інвестор продав Біткоїн за USDT і не виводить кошти в гривню, то він не мусить сплачувати податок. Змін зазнав і розмір податку. Згідно з документом, ставка ПДФО буде обмежена до 5% упродовж перших трьох років. Згодом, вона буде підвищена до 9%, і тільки через пʼять років після цього загальний розмір податку складатиме 18%. Один із авторів законопроєкту – директорка Директорату цифрової економіки при Мінцифри Юлія Пархоменко – пояснює логіку оподаткування так:
“Будь-які ставки є компромісом між державою, яка хоче отримати якомога більше податків, і бізнесом, який або не хоче взагалі їх сплачувати, або хоче сплачувати менші. Тож, звісно, наша логіка в тому, що система ставок із перехідними періодами може створити цей компроміс. (...) Але ми впевнені на 100%, що при створенні нової галузі податок 18% ПДФО для неї — це шлях в нікуди”.У той же час, юридичні особи, які є постачальниками послуг (окрім консультаційних) звільняються від сплати ПДВ і мають право скористатися пільговим режимом Дія.City, тобто сплачувати 9% податку від суми виведеного капіталу. Натомість інші юридичні особи, які не є постачальниками послуг, мають сплачувати 18% податку на прибуток. Першочергова редакція законопроєкту “Про віртуальні активи” передбачає, що постачальники послуг, тобто біржі мають набувати статусу податкових агентів. Це означає, що вони мають відповідати за стягнення податків зі своїх користувачів. Редакція Мінцифри скасовує таке положення, натомість залишаючи єдине зобовʼязання для постачальників послуг – подавати звітність до податкових органів.
“Тобто вони (податкові агенти – прим.авт.) не будуть ані сплачувати податків, ані подавати декларації за користувачів”Натомість користувачі матимуть формувати податкову декларацію та звітувати про сплачені податки. “У законопроєкті, який було подано раніше, біржі мали утримувати та сплачувати за фізичну особу податки. Проте це не звільняло саму фізособу від відповідного обов’язку, тобто фактично йшлось про подвійний процес. Ми не бачимо в цьому практичного сенсу. Є фінансовий результат, який є об’єктом оподаткування, і він може формуватися за рахунок операцій на різних платформах.” Якщо повертатися до звітності, яку муситиме надавати постачальник послуг, то вона має містити в собі інформацію про розріз сум, які виплачені фізособі-користувачу. Тобто, таким чином кожен постачальник послуг стає субʼєктом первинного фінансового моніторингу. Це означатиме фіксацію доходів платника податків, джерело яких може бути уточнене при підозрілій активності. Дмитро Ніколаєвський коментує це нововведення так:“Кожен постачальник послуг такі політики формує самостійно в відповідності до чинного законодавства і вимог FATF.
Звісно, якщо суми будуть перевищувати певну межу, то дуже ймовірно, що постачальник, який ідентифікує клієнта, може задати питання про джерело походження коштів.“Важливо зазначити, що зазначений вище обовʼязок постачальників послуг стосується тільки зареєстрованих на території України компаній. Себто, іноземні компанії зможуть не надавати звітності щодо фінансової діяльності їх клієнтів. Задля уникнення такої колізії інтересів, Дмитро Ніколаєвський обіцяє розробити механізм ліцензування іноземних компаній в Україні, а також створити правовий фреймворк для обміну податковою інформацією, зокрема, у Єврозоні:“Щодо вимог обміну податковою інформацію, Україна вже прийняла відповідний закон і буде такою інформацією обмінюватись. Інформація про віртуальні активи так само входить до складу даних, що підлягають обміну.“Оновлення до закону “Про віртуальні активи” поділяє останні на чотири види. Простим словами, їх типологія містить такі елементи:Токени електроних грошей. Це віртуальні активи, які матимуть особливий правовий режим з огляду на подальше їх використання як інструмент розрахунку.
Простими словами, такі токени будуть привʼязані до фіатної гривні, а отже будуть регулюватися Національним банком України. Токени, що привʼязані до активів. Віртуальна валюта з привʼязкою до певного активу із зобовʼязанням виплати його поточної вартості при передачі. Службові токени. Валюта, аналогічна до попереднього виду токенів, лише з єдиною відмінністю – службові токени привʼязані до права на отримання фізичної речі. Некласифіковані віртуальні активи. Якраз до цього типу належать Біткоїн, Ether, USDT і інші криптовалюти. До них застосовуватиметься інший правовий режим. Раніше в цій статті ми згадували випадок інтеграції monobank і WhiteBIT, яка так і не сталася через відсутність відповідного регулювання. Натомість законопроєкт Мінцифри прагне вирішити таку проблему. На жаль, річ іде не про моментальне затвердження правового поля, а скоріше про визначення курсу та підвищення репутації криптовалюти серед банківського сектору. Юлія Пархоменко стверджує:Саме ухвалення закону дозволить банкам нормально ставитися до криптовалют. У той же час, Ніколаєвський додав,
що постачальники отримують можливість відкривати рахунки, а робота фіатних шлюзів нормалізується.Наріжним каменем закону і водночас його унікальністю є відсторонення НКЦПФР від повноважень у регулюванні цифровими активами. У той же час, документ виокремлює тільки двох регуляторів криптовалюти – НБУ, який буде відповідальний за операції з цифровою гривнею, і Міністерство цифрової трансформації, яке відповідатиме за реалізацію всіх інших напрямків. Упровадження такого фундаментального інституту як крипторегулювання – процес доволі розгалужений і складний. У основному, повільність його реалізації сводиться до його сутності, яка залежить від компромісу між комʼюніті, бізнесом та різними структурами законодавчої та виконавчої гілок влади. Натомість висока швидкість євроінтеграційних процесів і зростаюча з кожним днем популярність криптовалют усе ж дають надію на впровадження комплексного регулювання – такого, що враховуватиме інтереси всіх зацікавлених сторін. “Прогнози завжди є оптимістичні і реалістичні. Якщо все буде добре, то ми дуже сподіваємось, що фреймворк в цілому з податковою частиною, з реєстрацією постачальників, як то кажуть «під ключ», запрацює з перших днів 2025 року, тобто через рік чи трохи більше.”
