Українське кіберпросторання сколихнув інцидент, який може стати або найгучнішим зливом персональних даних в історії незалежної України, або найбільш витонченою атакою на довіру до державних цифрових сервісів. Архів під назвою “diia_users_db_2025.zip” започаткував суперечку, що виходить далеко за межі технічних питань.
Анатомія скандалу: цифри, які шокуютьЗа інформацією народного депутата Олександра Федієнка, у відкритому доступі з’явився масив даних, що нібито містить персональну інформацію про 20 мільйонів українців До компіляції увійшли прізвища, імена, номери телефонів, електронні адреси та інша чутлива інформація.
Особливо тривожним видається факт, що серед записів виявлено дані людей, які ніколи не користувалися додатком “Дія” що ставить під сумнів первинну версію про злом державного сервісу.
Водночас колега Федієнка по парламенту Ярослав Железняк спочатку підтримав панічні настрої, але згодом кардинально змінив оцінки, заявивши, що йдеться про “старий злив на 3,5 млн записів” а не про 20-мільйонну базу.
Коментар Залізного нардепа Міністерство відбивається:
фальсифікація чи приховування?Реакція Мінцифри виявилася максимально категоричною – відомство повністю заперечило факт злому системи “Дія” та охарактеризувало поширювані файли як “фальсифікацію”.
За версією міністерства, архів є “сумішшю раніше відомих зливів з комерційних джерел” які зловмисники вручну відредагували та доповнили підробними записами для імітації свіжого масового злому.
Реакція Мінцифри на інцедент Ключові тези офіційної позиції:
- Жодного справжнього злому державних систем не відбувалося
- Файли складаються зі старих комерційних баз даних
- Операція є “скоординованою атакою на Дію”
- Мета – підрив довіри до державних цифрових сервісів
Індикатори, що свідчать на користь версії про компіляцію:
- Присутність даних людей, які не користувалися “Дією”
- Суперечливі оцінки обсягу (20 млн vs 3,5 млн)
- Назва файлу з роком “2025” (класична ознака фейкових зливів)
- Перевірена достовірність окремих записів
- Швидка поява в даркнет-ресурсах
- Структурованість та повнота інформації
збіг чи закономірність?Железняк звертає увагу на символічну тридобову різницю між підписанням закону про закриття реєстрів та появою “злому”. Такий тайминг може свідчити як про випадковий збіг, так і про цілеспрямовану інформаційну операцію.
У контексті гібридної війни поширення панічних настроїв щодо безпеки державних цифрових послуг може мати стратегічне значення для ворога.
Практичні наслідки: фішинг-апокаліпсис на порозіНезалежно від справжності первинного злому, сам факт масового поширення персональних даних створює ідеальні умови для хвилі фішинг-атак Шахраї отримали у розпорядження величезний масив перевірених контактів для персоналізованого обману.
Критичні ризики для користувачів:
- Цільові SMS та email-розсилки з персоналізацією
- Телефонні дзвінки з відомими особистими даними
- Атаки на облікові записи через соціальну інженерію
- Зміна всіх паролів, особливо прив’язаних до номера телефону
- Активація двофакторної автентифікації на критично важливих сервісах
- Розподіл номерів телефонів для різних типів сервісів
- Використання різних email-адрес для банків та соцмереж
- Налаштування сповіщень про спроби входу в облікові записи
- Регулярний аудит дозволів додатків та сервісів
Для української цифрової екосистеми цей інцидент може стати як каталізатором покращення стандартів кібербезпеки, так і серйозним ударом по амбітним планам цифровізації держави.
Головний урок: у світі, де інформація стала зброєю, довіра залишається найціннішим і найвразливішим активом.
