В Україні вперше офіційно представлені ключові характеристики комплексу «Нептун‑Д» і його нової крилатої ракети РК360Л — так званого «Довгого Нептуна». Найпомітніше — дальність польоту. За даними виставки в Києві, де комплекс демонструвався під логотипом «Зброя», РК360Л здатна долати до 1000 кілометрів. Це майже у 3,5 раза більше, ніж у протикорабельної версії Р‑360 із заявленими 280 км. І хоча зростання дальності зазвичай досягається за рахунок скорочення бойової частини, у випадку «Довгого Нептуна» розробники пішли іншим шляхом. Про це пише defence-ua.
Вага бойової частини РК360Л теж виросла — до 260 кг проти 150 кг у протикорабельної версії. Такий крок — несподіваний: більша потужність бойової частини разом із значно більшою дальністю означає, що інженери знайшли технічні рішення для одночасного нарощення і «витривалості» ракети, і її уражальної сили. На стенді також пояснювали, що це стало можливим завдяки опрацьованим варіантам компоновки паливних баків і конструкції — ціною певних компромісів у обсягах та компонуванні, але без втрати загальної ефективності.
Зовнішні фото і додаткові відомі дані дозволяють уявити саму ракету: довжина — близько шести метрів (без прискорювача), що приблизно на 1,5 метра більше за попередника; діаметр корпусу збільшився до приблизно 50 см проти 38 см у стандартної версії. Ці зміни в габаритах логічно корелюють із більшою ємністю пального та збільшеним об’ємом для бойової частини.
Не менш важлива характеристика — універсальність ураження.
РК360Л, як і попередні варіанти, призначена для ураження як наземних, так і морських цілей, тобто зберігає можливість атакувати рухомі об’єкти. Хоча система наведення офіційно не розкрита, позначка про здатність уражати кораблі дає підстави припускати, що активна радіолокаційна головка самонаведення збережена або модернізована.
Окрема група технічних рішень торкається навігації та забезпечення польоту над суходолом — це складніше технічно, ніж трасування над рівною водною поверхнею. На виставці наголошували, що ракета здатна літати за змінним рельєфом, рухатися заданим маршрутом без супутникової навігації та точно вражати наземні цілі — що відображає роботу над алгоритмами корекції траєкторії, інерційними системами та, можливо, додатковими засобами орієнтації.
Представники проєкту й експоненти виставки не стали детально розкривати всі технічні нюанси, утім сама поява офіційних індексів — «Нептун Д» для комплексу й РК360Л для ракети — та конкретних чисел робить «Довгого Нептуна» вже не теоретичною, а практично описаною системою. Для оборонного сектору й аналітиків це означає переосмислення потенціалу українських ракетних програм і нову віху у розвитку наземних оперативно‑тактичних крилатих систем.
