Раритетне видання Leopolis Consulari присвячене історії іноземних консульських установ у Львові від XVII століття до сьогодення, тепер стало доступним для широкої аудиторії завдяки електронному архіву МЗС України. Книга, видана обмеженим тиражем і раніше поширена здебільшого серед дипломатичних установ, відкриває унікальні матеріали та фотографії, більшість яких публікуються вперше.
Рідкісне видання створено за ініціативи та координаторства В’ячеслава Войнаровського, керівника Представництва МЗС України у Львові (2002–2005, 2009–2020 рр.), а наукову редакцію очолив Маркіян Мальський, декан факультету міжнародних відносин, професор, доктор економічних наук.
Проєкт реалізовано за підтримки Дипломатичного клубу Львова, Представництва МЗС України у Львові та факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка, а видано у видавництві “Літопис”. Більшість фотографій, документів та матеріалів у книзі побачили світ уперше, що робить видання унікальним джерелом для досліджень.
Символічно, що презентація книги відбулася у Палаці Потоцьких, у заході взяли участь, зокрема,
чинний міністр закордонних справ України Андрій Сибіга (тоді – директор Департаменту консульської служби МЗС), а також керівники місцевої влади, дипломатичних установ і науковці. Саме Андрій Сибіга є ініціатором формування електронного архіву МЗС, де тепер розміщене видання.
«Раніше доступ до Leopolis Consulari був обмежений через малий тираж та спеціальне розповсюдження серед дипломатичних установ. Тепер, коли видання розміщене в електронному архіві МЗС, книга отримала широкий доступ і може служити надійним джерелом для науковців, студентів та всіх, хто цікавиться історією дипломатії Львова», – зазначив у коментарі В’ячеслав Войнаровський.
Сьогодні Leopolis Consulari активно використовується у навчальних програмах та дослідженнях з історії дипломатії та міжнародних відносин, стаючи мостом між минулим і сучасністю. Книга демонструє, що Львів завжди був не лише культурним і торговельним центром, а й важливим вузлом міжнародної дипломатії.
Витяг із книги Leopolis Consulari: "Наприкінці ХVI – на початку ХVII століття Львів став визначним центром транзитної торгівлі й ремесла,
де працювало близько 30 ремісничих цехів, продукція яких (сукно, вироби зі шкіри та заліза, зброю та інше) цінували і в Польщі, і закордоном. Своєрідним визнанням важливості міста як торговельного центру було призначення Венеційською Республікою свого консула. Ним став венеційський купець Антоніо де Массарі (Antonius Di Massari Dalmata), який походив із Далматійського узбережжя Адріатики. У Центральному державному історичному архіві України у Львові зберігся текст грамоти, якою Сімон Контаріні, венеційський Байло (Посол) у Константинополі, уповноважував Антоніо де Массарі боронити інтереси венеційської торгівлі у Львові та околицях, захищати венеційських підданих, які перебували в місті".
Електронний варіант видання Leopolis Consulari за посиланням.
