Використання великих мовних моделей, таких як ChatGPT, може спрощувати пошук інформації, але робить навчання менш глибоким. Про це йдеться у новому дослідженні професорів маркетингу Пенсільванського університету Ширі Мелумад та Джин Хо Юна, опублікованому 19 листопада 2025 року.
Автори провели сім експериментів за участі понад 10 тисяч людей. Учасникам потрібно було вивчити певну тему, наприклад, «як виростити овочевий город». Їх випадково розподілили на дві групи: одні користувалися ChatGPT або іншою мовною моделлю, інші — виконували звичайний пошук через Google. Обмежень не було: можна було ставити додаткові запитання ШІ або читати стільки сторінок у Google, скільки потрібно.
Після вивчення теми учасники писали поради для друга — те, що вони засвоїли.
Дослідження показало стабільну закономірність: ті, хто навчався через ШІ, відчували, що дізналися менше, витрачали менше часу на підготовку порад і писали коротші, менш точні та більш загальні тексти.
Читайте також:
Штучний касир. Як працює функція миттєвих покупок у ChatGPT Коли ці поради дали читачам, які не знали,
звідки взята інформація, вони оцінили їх як «менш інформативні» та «менш корисні», і рідше були готові прислухатися до них.
Учені також перевірили, чи не пов’язано це з тим, що Google дає ширший вибір джерел. У наступних експериментах учасникам давали однакові факти — і в Google, і через ChatGPT. В іншому випадку — однакову платформу (Google), але різний спосіб отримання інформації: традиційні посилання чи функцію Google AI Overview.
Результат не змінився: коли люди отримували готове узагальнення від ШІ, їхні знання були поверхневішими, ніж коли вони самі переходили за посиланнями, читали й узагальнювали інформацію.
Пояснення авторів просте: активний процес навчання — коли людина читає різні джерела, порівнює й аналізує — допомагає краще зрозуміти матеріал. ШІ ж робить цей процес пасивним: він одразу дає готовий виклад, тому люди докладають менше зусиль.
Читайте також:
Менше свайпів — більше побачень? Як штучний інтелект змінює онлайн-знайомства Ширі Мелумад зазначає: «Коли ми вчимося через Google, ми стикаємося з більшою „фрикцією“: потрібно переходити за посиланнями,
читати та самостійно розбиратися». Дослідниця пояснює це так: саме ця складність і змушує глибше занурюватися в тему.
Водночас автори підкреслюють, що не закликають відмовлятися від ШІ. На їхню думку, важливо розуміти, для чого він підходить. Наприклад, якщо потрібна коротка відповідь на конкретне запитання — це зручно. Але коли мета — глибоко розібратися в темі, покладатися лише на ШІ не варто.
У ще одному експерименті дослідники спробували зробити навчання за допомогою ШІ активнішим — модель надавала посилання на джерела разом із відповідями. Але це не спрацювало: отримавши стислий виклад, учасники не хотіли переходити до повних матеріалів і все одно набували поверхневих знань.
У майбутньому команда планує дослідити, як створити інструменти ШІ з корисними «бар'єрами» — тобто такими, що підштовхують користувача більше читати й розбиратися самостійно. На думку авторів, такі підходи особливо потрібні в школах, де треба одночасно навчати базових навичок і готувати учнів до реальності, у якій ШІ стане звичною частиною життя.
Читайте також:
Тотальне стеження. Як штучний інтелект змінює міську безпеку (і чи на краще)
