Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який є частиною пакета вимог Міжнародного валютного фонду. Документ, що регулює оподаткування міжнародних цифрових платформ, отримав 234 голоси «за».
Законопроєкт пройшов суттєве доопрацювання перед винесенням у залу. Основні поступки та зміни у фінальній редакції:
- Жодних податків на вживані товари: Норми документа тепер не поширюються на продаж товарів, що вже були у вжитку.
- Захист даних: З тексту виключили пункти про створення спецрахунків та надання доступу до банківської таємниці.
- Орієнтація на «цифру»: Основний фокус залишається на діяльності великих цифрових майданчиків.
- Військовий збір не скасують після війни: Рада продовжила податок ще на три роки
Регулювання торкнеться як українських, так і іноземних платформ, що надають послуги таксі, оренди житла та доставки.
Ключові нововведення та вигоди для користувачівГоловна зміна — впровадження міжнародного обміну даними (DAC7) та створення пільгового режиму для фізичних осіб, які заробляють через цифрові сервіси.
- Зниження податкового навантаження: Ставка ПДФО для самозайнятих осіб становитиме лише 5% замість нинішніх 18%.
- Автоматизація: Платформа (наприклад, Bolt чи Uber) сама виступатиме податковим агентом — нараховуватиме та сплачуватиме податки за користувача.
- Захист від зайвого оподаткування: Встановлено ліміт на продаж товарів до 2 тис. євро на рік. Разові некомерційні продажі (наприклад, власних вживаних речей) не оподатковуються.
- Свобода для оголошень: Електронні дошки оголошень, які лише рекламують товар без проведення платежів, під дію закону не підпадають.
- Працюють без найманих працівників.
- Мають річний дохід до 7,2 млн грн (834 мінімальні зарплати станом на 2026 рік).
- Не торгують підакцизними товарами.
Законопроєкт усуває бюрократичні бар'єри, які раніше заважали легалізації цифрових доходів:
Без зайвих рахунків: Спеціальні банківські рахунки відкривати не потрібно.
Гнучкість для ФОП: Підприємцям дозволять здійснювати через платформи діяльність, що виходить за межі їхніх зареєстрованих КВЕДів.
Юридична безпека: Усунуто ризик перекваліфікації таких відносин у трудові, що захищає і платформи, і виконавців.
Зручність для нерезидентів: Спрощена звітність та можливість сплати податків в іноземній валюті.
Коли чекати на зміни? Більшість положень документа набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Проєкт реалізується за підтримки програми ЄС EU4PFM, що підтверджує його відповідність європейським стандартам управління фінансами.
Ця реформа фактично легалізує доходи тисяч українців, які працюють у сфері послуг, роблячи процес сплати податків майже непомітним.
Редакція meta.ua раніше повідомляла, що Рада прийняла закон про прискорення судочинства, а це шлях до ЄС через цифровізацію. Завдяки підтримці 250 народних обранців, 7 квітня закон № 14005 отримав статус офіційного документа. Його основна мета — покласти край тривалому очікуванню виконання судових рішень за допомогою переведення процедур у цифровий формат. Ухвалення цього євроінтеграційного акту є черговим свідченням адаптації української судової гілки до стандартів Європейського Союзу.
