У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.
За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.
Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.
Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян.
Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.
Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.
Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.
На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,
8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.
Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.
Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.
Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.
У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.
