У Німеччині розслідують масштабну кібератаку, внаслідок якої хакери отримали доступ до акаунтів месенджера Signal понад сотні німецьких посадовців, включно з чинними міністрами, представниками керівництва Бундестагу та колишніми високопосадовцями. Про це повідомляє видання Süddeutsche Zeitung.
За даними розслідування, атака мала тривалий і системний характер та ґрунтувалася на фішинговій схемі, яка імітувала офіційні повідомлення від служби підтримки Signal. Користувачі отримували повідомлення із попередженням про нібито спробу несанкціонованого доступу до їхнього акаунта. У текстах містилися інструкції терміново підтвердити безпеку профілю шляхом введення одноразового коду підтвердження.
Саме після введення цього коду зловмисники отримували повний контроль над акаунтом. Це дозволяло їм не лише читати приватні повідомлення, а й отримувати доступ до історії листування, медіафайлів та контактів користувачів. У результаті злам одного акаунта часто ставав точкою входу для подальших атак на інших посадовців, чиї контакти були у списку жертви.
За інформацією німецьких служб безпеки,
кількість постраждалих обчислюється щонайменше тризначним числом. Серед них — чинні федеральні міністри, керівництво парламенту Німеччини, а також колишні депутати та екскерівники спецслужб. Це робить інцидент одним із найбільших витоків комунікацій державного рівня за останні роки.
Федеральна прокуратура Німеччини вже розпочала офіційне розслідування за підозрою у здійсненні розвідувальної діяльності проти держави. Хоча слідство триває, у німецьких структурах безпеки, за даними медіа, припускають можливу причетність російських кіберугруповань до організації атаки. Подібні оцінки раніше озвучували й міжнародні партнери, включно зі спецслужбами США, які неодноразово попереджали про активізацію подібних операцій у Європі.
Особливу увагу слідчі приділяють тому факту, що атака не була спрямована на технічний злам захищеної інфраструктури месенджера, а використовувала людський фактор. Йдеться про соціальну інженерію — метод, при якому користувачів змушують самостійно передати дані доступу через довіру до підроблених повідомлень.
Фахівці зазначають, що саме цей підхід робить подібні атаки особливо небезпечними,
оскільки навіть високий рівень шифрування не захищає від помилок користувача. У випадку Signal зловмисники скористалися тим, що посадовці сприймали повідомлення як офіційні та термінові.
Розслідування також виявило системну проблему у використанні цифрових комунікацій у державному секторі. Частина посадовців, за попередніми даними, використовувала приватні смартфони та месенджери для службового листування, що значно підвищило ризики компрометації даних. У деяких випадках це пояснюється зручністю та швидкістю обміну інформацією, однак така практика створює вразливості для кібербезпеки державних установ.
Крім того, хакери, отримавши доступ до акаунтів, могли використовувати адресні книги жертв для масштабування атаки. Це означає, що навіть один скомпрометований акаунт міг призвести до ланцюгового зараження контактів у політичних і адміністративних колах.
Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні атаки є частиною глобальної тенденції, коли месенджери та приватні цифрові канали стають основною мішенню для шпигунських операцій. Паралельно з Signal подібні інциденти раніше фіксувалися і в інших платформах,
зокрема WhatsApp, де також застосовувалися методи фішингу та соціальної інженерії.
У Німеччині вже заявили про намір посилити кіберзахист державних структур, переглянути правила використання приватних месенджерів посадовцями та запровадити додаткові вимоги до цифрової безпеки в органах влади. Окремо розглядається можливість розширення обов’язкового використання захищених урядових комунікаційних систем.
Ситуація також викликала дискусію в політичних колах щодо балансу між зручністю цифрових інструментів і рівнем безпеки. Частина експертів наполягає, що державні службовці повинні повністю перейти на спеціалізовані захищені канали зв’язку, тоді як інші вказують на необхідність підвищення цифрової грамотності та регулярних перевірок кібербезпеки.
Розслідування триває, і остаточні висновки щодо організаторів атаки та масштабу витоку інформації поки не оприлюднені.
