Ручка на мільйон замість олівця: що не можна використовувати у космосі

Історія про те, що американці нібито витратили мільйони доларів на "космічну ручку", а радянські космонавти нібито користувалися у той час лише олівцями, виявилася одним із найживучіших міфів. Все ж насправді було зовсім не так.

Чому в космосі не можна використовувати олівці і чи справді NASA витратило мільйон доларів на розробку спеціальної ручки, пишуть у NASA.

Чи використовували США та СРСР олівці в космосі?У 1960-х роках і NASA, і радянська космічна програма в польотах у космос використовували олівці. Але була одна проблема: частина графіту в олівці могла відламуватися та літати всередині корабля, потрапляючи в електроніку, системи вентиляції або навіть у очі й легені астронавтів.

Крім того, дерев'яні олівці були легкозаймистими, що стало особливо критичним після трагедії місії Apollo 1 у 1967 році. Тоді під час передпольотного випробування пілотованого космічного корабля програми Apollo на стартовому майданчику трапилася пожежа.

Через такі особливості олівців у космосі американський винахідник Пол Фішер розробив спеціальну ручку Fisher Space Pen. Дані NASA та Smithsonian Institution свідчать про те,

що винахідник витратив близько 1 мільйона доларів власних коштів на створення герметичної кулькової ручки з азотним тиском усередині картриджа. Вона могла писати в невагомості, догори дриґом і за екстремальних температур.

Натомість NASA не фінансувало розробку, а лише протестувало ручку та почало використовувати її під час програми Apollo.

• До речі, перша місія, де офіційно застосували Fisher Space Pen, була у жовтні 1968 року. А вже у 1969-му ці ж ручки почали закуповувати й радянські космонавти. Тобто СРСР користувався тією ж технологією, що і американці.
• В агентстві прямо називають історію про нібито "мільйони доларів на ручку" – міфом.

Чим була особлива "космічна ручка" Фішера?Без спеціальних кулькових ручок жоден політ в космос практично не обходився. Річ у тім, що звичайна ручка в умовах невагомості не працює. Бо якщо на Землі чорнило рухається до наконечника завдяки гравітації, то в космосі так не працює.

Через це Пол Фішер створив герметичний металевий стержень, у якому чорнило перебуває під тиском приблизно у 2,5 атмосфери. Завдяки цьому ручка може писати в невагомості. Перша модель ручки отримала назву AG-7, тобто Astronaut Government. І її використовували на місіях Apollo 7, 8, 9, 10 та 11.