МКС, як один із найграндіозніших спільних космічних проектів людства, вже за кілька років припинить своє існування. Космічну станцію виведуть на нижчу орбіту, і під впливом земного тяжіння вона почне падати на Землю. Учені мають намір "приземлити" її у найвідлюднішій точці земної кулі — так званій точці Немо.
Чому Міжнародну космічну станцію вирішили вивести з експлуатації, та як усе відбуватиметься, йдеться у публікації psm7.
Міжнародна космічна станція (МКС), яка протягом 25 років була одним із головних символів міжнародного партнерства в освоєнні космосу, поступово наближається до завершення свого життєвого циклу. Згідно з планами NASA та інших учасників проєкту, експлуатацію орбітального комплексу мають припинити наприкінці 2030 року. Після цього станцію зведуть з орбіти та спрямовують у район Точки Немо — ізольованої ділянки в південній частині Тихого океану.
Цьогоріч МКС відзначила чверть століття безперервного перебування людей на борту. За цей період вона стала найбільшою діючою науковою лабораторією за межами Землі, де реалізували тисячі дослідницьких програм і технологічних експериментів.
Однак тривала експлуатація поступово позначається на стані комплексу. Частина його модулів була розроблена ще наприкінці ХХ століття, тому ресурс багатьох систем наближається до граничних показників. Саме через це було ухвалено рішення про завершення роботи станції та її контрольоване знищення.
Для реалізації операції компанія SpaceX створить спеціально модифікований вантажний корабель Dragon. Його завданням стане поступове зниження орбіти МКС та точне виведення станції в заздалегідь визначену зону падіння, щоб уникнути будь-яких ризиків для населення.
Місцем завершення польоту стане Точка Немо, яку нерідко називають "цвинтарем космічних апаратів". Вона розташована майже за 2,7 тисячі кілометрів від найближчої суші та вважається найвіддаленішою від людської цивілізації точкою океану. Саме тому сюди вже багато років спрямовують великі космічні об’єкти після завершення їхньої служби.
За прогнозами NASA, під час входження в атмосферу переважна частина станції згорить через надзвичайно високі температури. Водночас деякі фрагменти можуть витримати нагрівання й досягти поверхні океану.
Руйнування конструкції відбуватиметься поетапно: спочатку відокремляться сонячні батареї та радіатори, потім почнуть руйнуватися основні модулі, після чого станція розпадеться на численні уламки.
Подібний сценарій уже застосовувався раніше. У 2001 році російську станцію Мир була контрольовано затоплена поблизу Точки Немо. Натомість американська Skylab у 1979 році зійшла з орбіти менш передбачувано, і частина її уламків впала на територію Австралії.
Водночас масштаби МКС значно перевершують усі попередні об’єкти такого типу. Довжина станції становить близько 109 метрів, що можна порівняти з розмірами футбольного поля, а її маса сягає приблизно 460 тонн. Саме тому вона стане найбільшим штучним об’єктом в історії людства, який буде навмисно та контрольовано повернений із навколоземної орбіти.
Після завершення роботи МКС світова космонавтика увійде в нову еру. Очікується, що роль великих державних орбітальних станцій відійде у минуле. Натомість втіленням масштабних космічних проектів займуться приватні компанії, які створять комерційні платформи. І, на жаль, конкуренція між приватними корпораціями перейде у космос, про який ще донедавна мріяли як про територію миру та співпраці на благо всієї людської цивілізації.
Нагадаємо, Точка Немо, в якій затоплять МКС,вважається одним із земних Полюсів недоступності.
