В українському телеком-ринку знову заговорили про масштабний тиск на малих та середніх інтернет-провайдерів. Причиною стали публічні заяви голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева щодо нібито масових порушень податкового законодавства провайдерами.
Наталя Клітна звернула увагу, що проблема полягає не у боротьбі з порушниками. Якщо компанія справді порушує закон, це має бути доведено у встановленому порядку, а винні повинні нести відповідальність.
Однак небезпеку становить інше — коли під підозру фактично ставлять цілу галузь.
У своїй оцінці вона зазначає, що:
- зміна КВЕД сама по собі не є порушенням, а є законним правом будь-якого суб'єкта господарювання;
- позиція ДПС щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування окремими постачальниками електронних комунікацій не є беззаперечною, адже вона багаторазово оскаржувалася в судах;
- сотні провайдерів виграли такі спори, а правові висновки Верховного Суду свідчать, що питання далеко не таке однозначне, як його намагаються подати;
- публічні заклики до масових перевірок можуть бути сприйняті контролюючими органами як сигнал до нової хвилі тиску на весь сектор.
кому вигідна така кампанія?
Саме малі та середні регіональні провайдери сьогодні забезпечують конкуренцію на ринку фіксованого інтернету. Вони часто працюють у невеликих містах і селах, де великі оператори не поспішають інвестувати у розвиток мереж. Саме вони першими відновлюють зв'язок після обстрілів, підтримують локальну інфраструктуру та конкурують ціною і якістю послуг.
Якщо ж значна кількість таких компаній опиниться під нескінченними перевірками, судовими спорами та кримінальними провадженнями, наслідки можуть бути цілком прогнозованими.
Менше незалежних провайдерів означає менше конкуренції. А менше конкуренції майже завжди призводить до підвищення тарифів, скорочення вибору для споживачів та посилення позицій кількох найбільших гравців ринку.
Тому дедалі частіше звучить питання: чи не є інформаційна кампанія проти малого та середнього провайдерського бізнесу елементом конкурентної боротьби?
Прямих доказів такого сценарію наразі немає. Водночас очевидно, що саме найбільші телеком-компанії можуть стати головними бенефіціарами, якщо сотні регіональних операторів втратять можливість нормально працювати.
Держава, безумовно, має боротися з порушеннями податкового законодавства. Але така боротьба повинна бути індивідуальною, ґрунтуватися на доказах, законі та рішеннях судів, а не на публічному тавруванні цілої галузі.
Адже під час війни стабільність електронних комунікацій є питанням національної безпеки. Будь-які дії, що можуть без достатніх підстав послабити сотні українських провайдерів, повинні бути максимально виваженими.
Інакше переможцями можуть стати не держава і не споживачі, а лише кілька найбільших гравців ринку.
