Дослідники не знайшли доказів того, що штучний інтелект безпосередньо погіршує роботу мозку. Водночас вони попереджають: надмірна залежність від ШІ може послаблювати окремі навички, якщо людина перестає тренувати їх самостійно.
Про це пише Phys.org з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі *Trends in Cognitive Sciences*.
Автори роботи проаналізували наявні наукові дослідження, щоб оцінити, як використання штучного інтелекту для виконання інтелектуальних завдань впливає на мислення, пам'ять і навчання.
За висновками науковців, сам по собі штучний інтелект не «робить людей дурнішими». Вирішальне значення має те, як саме люди його використовують — як інструмент, що допомагає мислити, чи як повну заміну власним зусиллям.
Дослідники нагадують, що подібні побоювання виникали й раніше. Свого часу Сократ вважав, що письмо погіршить людську пам'ять, а згодом схожі дискусії точилися навколо калькуляторів, GPS-навігації та комп'ютерів. У науці це явище називають когнітивним розвантаженням — коли люди передають частину розумових завдань зовнішнім інструментам.
Автори дослідження зазначають,
що будь-які навички потребують постійної практики. Якщо, наприклад, школяр просить чат-бота одразу розв'язати математичну задачу або доручає ШІ аналізувати великі тексти, він отримує результат, але втрачає можливість самостійно розвивати відповідні вміння.
Водночас дослідники підкреслюють, що наразі немає переконливих доказів того, що використання штучного інтелекту погіршує базові когнітивні функції, зокрема увагу чи робочу пам'ять. Значно більше доказів стосується ослаблення окремих навичок через відсутність регулярної практики.
Науковці також наводять приклади, коли ШІ приносить користь. Під час навчання старшокласників математики використання штучного інтелекту як репетитора, який пояснює матеріал і дає підказки, не погіршувало результати учнів порівняно з тими, хто взагалі ним не користувався.
На думку авторів, найбільшу користь штучний інтелект приносить тоді, коли виступає помічником, джерелом пояснень або зворотного зв'язку, а не виконує всю роботу замість людини.
Водночас дослідники наголошують, що остаточних висновків робити ще рано. Довгостроковий вплив багаторічного використання ШІ, особливо на дітей у період розвитку мозку, поки що залишається недостатньо вивченим.
