Автор каналу Peter Sripol вирішив перевірити, наскільки маленьким узагалі можна зробити радіокерований літак, який при цьому реально літатиме. Задум простий на словах і майже нездійсненний на практиці: узяти звичайну RC-модель, а потім робити її дедалі меншою, поки електроніка буквально не почне відмовлятися працювати.
Відправна точка — стандартний сервопривід, який зазвичай стоїть у великих RC-літаках. Усередині нього мотор, плата керування, потенціометр і шестерні, що через зворотний зв’язок рухають вихідне плече — саме це і “оживляє” літак, керуючи двигуном та рульовими поверхнями. Проблема в тому, що такі сервоприводи важкі, а отже, вимагають під себе відповідно великий літак, здатний нести всю цю вагу.
Перший крок униз: усе-в-одному плата вагою 4,3 гКомпанія Horizon Hobby вже десять років випускає лінійку так званих “ультрамікро” літаків, і автор вирішив взяти одну з таких плат — комбінований блок, що одночасно керує рульовими поверхнями, мотором і живленням від акумулятора. Важить ця штука 4,3 грами, що для задуманого експерименту виявилось доволі багато.
До плати додали найменшу батарею, яку тільки вдалося знайти — літій-полімерний акумулятор на 100 мА·год вагою всього 0,25 грама. Конструкцію звели до мінімуму: кермо напряму та мотор, більше нічого зайвого.
- Перший літак важив приблизно 7,5 грама
- Розмах крила — трохи більше 15 см
- Після кількох тестових польотів (і одного тестового падіння) модель полетіла впевнено
Результат вразив навіть самого автора: піна нарізається на настільки тонкі листи, що вони буквально прилипають до рук через статичну електрику. Найлегший зразок піни, зважений на аптечних вагах, показав лише 3 грами на цілий блок матеріалу — а звичайний пінокартон із магазину Dollar Tree виявився, за іронією, навіть трохи важчим.
Це так по-дурному легко,
що аж дивно. З одного такого блока піни можна нарізати мільйон листів.
Прибираємо мотор — і літак худне ще на 6 грамівНаступний крок був радикальнішим: із конструкції взагалі прибрали мотор, залишивши тільки руль напряму й газ. Автор пояснює, що всередині такої плати є маленький “двірник”-повзунок, який визначає, у який бік і наскільки сильно потрібно крутити керуючий механізм.
Після цього спрощення вага моделі впала до 3,4 грама — майже вдвічі легше за попередню версію. І саме на цьому етапі автор поставив собі наступну ціль: зробити літак ще меншим за той, що щойно вийшов.
Полювання на найменший акумулятор: 25 центів проти 20 доларівНайбільшим обмежувачем розмірів виявилась саме батарея. У пошуках чогось компактнішого автор натрапив на розпродаж на Amazon, де серед різного дешевого мотлоху знайшовся дивний гаджет — протиугінна сигналізація для авто із сонячною панеллю, вбудованим акумулятором і блимаючим світлодіодом.
Ідея виявилась простою й геніальною водночас: усередині цього пристрою ховається компактний літієвий елемент живлення. Автор буквально “видобув” батарею з копійчаного гаджета — і вона важила лише 1,
2 грама, тоді як звичайна батарея, куплена окремо на 20 доларів за пару, важила 2,6 грама. Майже вдвічі різниця у вазі за смішні 25 центів.
Найменша плата й двомоторна схема без сервоприводівУ пошуках граничної мініатюрності автор знайшов в інтернеті чи не найменшу доступну електронну плату для RC-моделей — компактний блок вагою всього 1 грам, що поєднує в собі одразу керування, приймач сигналу і регулятор швидкості для двох моторів.
Замість сервоприводів, які на такому масштабі стають майже нездійсненними, автор вирішив зробити двомоторний літак із диференційним керуванням — тобто напрямок задається різницею обертів двох крихітних безкоркових моторчиків діаметром лише 3 мм.
- Фюзеляж вирізали лазером із тонкого матеріалу та обережно зігнули вручну
- Крила приклеїли гарячим клеєм — оскільки спеціального піно-безпечного клею під рукою не виявилось
- Двигуни закріпили безпосередньо на конструкції
- Уся збірка зайняла приблизно 30 хвилин
як це часто роблять з мінімалістичними моделями.
Літати боляче, дивитися — кайфПоліт таких мініатюрних моделей автор описує доволі відверто: це більше нагадує кошмар, ніж мрію. Модель настільки крихітна, що навіть чхання поруч може її зламати, а наступити на неї — означає втратити назавжди. Проте, попри всю крихкість, у повітрі літачки поводяться напрочуд адекватно — керуються так само, як і будь-яка інша двоканальна модель з диференційним керуванням, тільки в мініатюрі.
Оператору знімальної групи довелося особливо непросто — літаки рухаються настільки швидко і є настільки малопомітними в кадрі, що більшість дублів довелося знімати в уповільненій зйомці, аби глядач взагалі міг щось розгледіти.
Граничний мінімум: крило без фюзеляжуОстаннім експериментом стала модель, у якої фактично прибрали все зайве — залишилося тільки мінімальне крило без повноцінного фюзеляжу, більше схоже на “зону деформації” при падінні. Розмах крила настільки маленький, що перші кілька запусків закінчилися суцільними аваріями поспіль.
Зрештою літак усе-таки вдалося змусити стабільно літати колами, хай і доволі “нервово” в керуванні. Сам автор чесно визнає: це вже межа того, що можна назвати керованим польотом на такій електроніці.
Автор наголошує, що його творіння — далеко не найменший RC-літак у світі. Цей рекорд належить Джо Маланчеку, чия модель має розмах крила лише 3,8 см — значно менше за все, що вдалося зробити в цьому відео.
Втім, сам автор чесно зізнається: робити щось менше за вже досягнутий результат йому просто не вистачає майстерності, та й знімати такі крихітні моделі виявилось справжнім випробуванням для оператора. Тож рекорд Джо Маланчека залишається недоторканим — принаймні поки що.
Запис Літак вагою в один грам: інженер спускається до межі мініатюрних RC-моделей спершу з'явиться на ProstoMob.
