Вже у вересні пересічні українці та український бізнес, які вже давно освоїли операції з криптовалютами, можуть отримати те, на що давно очікують – узгоджені правила функціонування ринку віртуальних активів. Український парламент може їх узаконити вже в цьому році. Якими можуть бути довгоочікувані правила – з’ясовував «Комерсант Український»
Обсяг криптотранзакцій, пов’язаних з Україною, сягнув в минулому році близько $206,3 млрд. За рік український крипторинок зріс приблизно на 52%. Це дозволило Україні зафіксувати за собою 8-ме місце у світі за рівнем поширення криптоактивів, а в рейтингу, скоригованому на чисельність населення, взагалі 1-ше місце. Такими є дані щорічного рейтингу Global Crypto Adoption Index 2025 компанії Chainalysis.
Вони наочно підтверджують те, що в самій Україні не сьогодні і навіть не вчора стало більш, ніж очевидним – ринок криптовалют або віртуальних активів в країні існує і пересічні українці та український бізнес на ньому активно працюють. Лише проблема в тому. що цьому ринку бракує зрозумілого регулювання.
Вузькі місцяРинок віртуальних активів в Україні хоч вже є,
але працює здебільшого поза національним правовим полем: значна частина операцій проходить через іноземні платформи та в режимі P2P, тобто прямих електронних переказів. Таку характеристику цьому ринку дають в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і доповнюють її ще кількома іншими спостереженнями.
Зокрема, помітно зростає роль стейблкоїнів у розрахунках, присутній стійкий інтерес до токенізації реальних активів (RWA) – боргових інструментів, нерухомості, аграрних активів, а також розвиваються децентралізовані фінансові сервіси (DeFi-сервіси), які дозволяють, зокрема кредитування під заставу віртуальних активів.
Вказують в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку і на особливо вузькі місця цього ринку:
- відсутність належного чинного законодавчого регулювання;
- невизначеність оподаткування, що не додає охочих декларувати доходи добровільно;
- обмежений доступ до банківської інфраструктури і як закономірний результат – за відсутності чітких правил банки діють обережно щодо клієнтів, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
- наявність валютних обмежень та відсутність легального механізму роботи міжнародних платформ за національними вимогами;
- недостатність правової інфраструктури для розвитку токенізації реальних та фінансових активів (RWA-токенізації) і, зокрема потреба чітко розмежувати її з режимом фінансових інструментів;
- недостатнім є і рівень захисту прав споживачів і через це людині, яка втратила кошти, сьогодні складно знайти, до кого звернутися.
пов’язані з правовими особливостями роботи бізнесу на цьому ринку, умовами оподаткування і тим, як захистити українського користувача, має якраз нове законодавство.
Правила роботиНині на ринку віртуальних активів відсутнє чинне регулювання. Закон України «Про віртуальні активи» 2022 року так і не набрав чинності, бо не було ухвалено відповідних змін до Податкового кодексу України. Заповнити цю прогалину має законопроєкт № 10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Його ухвалено Верховною Радою України за основу в першому читанні.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк в коментарі виданню «Комерсант Український» розповів про роботу над цим проєктом:
“Зараз текст готується до другого читання: над ним працює робоча група за участю Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, НКЦПФР, Національного банку України, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції та Державної податкової служби.
Комісія відповідає за регуляторну частину документа – це близько 90 % регуляторних положень доопрацьованої редакції. Цю роботу практично завершено”.”
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Особливо дискусійне питання, принаймні, до недавнього часу: розподіл повноважень між НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порозуміння досягнуто?
– Це справді те питання, яке найбільше цікавило ринок: хто за що відповідатиме. Воно вже узгоджене з Національним банком України. Логіка проста: те, що за своєю природою є найближчим до платіжної сфери залишається у сфері відповідальності НБУ. Тобто за Національним банком України – токени електронних грошей (ТЕГ/EMT), включно з найпоширенішими стейблкоїнами, прив’язаними до однієї офіційної валюти, а також питання валютного регулювання та платіжної інфраструктури. У сфері відповідальності НКЦПФР – токени, прив’язані до активів (ТПА/ART), інші віртуальні активи, а також авторизація та нагляд за постачальниками послуг, пов’язаними з оборотом віртуальних активів. Якщо ж токен за своїми ознаками є фінансовим інструментом,
він регулюється законодавством про ринки капіталу – незалежно від того, як його назвали.
Чи узгоджено питання класифікації віртуальних активів? Це буде якась особлива українська модель?
– Класифікація віртуальних активів здійснюватиметься за моделлю європейського Регламенту MiCA: токени, прив’язані до активів; токени електронних грошей; інші віртуальні активи (у тому числі утилітарні). Емісія ТПА та ТЕГ супроводжується підготовкою й оприлюдненням «білої книги» (whitepaper) із внесенням відомостей до відповідного реєстру.
Хто матиме право надавати послуги на ринку. Яким вимогам повинні будуть відповідати постачальники послуг, пов’язаних із віртуальними активами?
– Ліцензія постачальникам послуг видаватиметься за видами послуг: зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені клієнтів, обмін віртуальних активів на кошти та на інші віртуальні активи, управління торговельним майданчиком, виконання доручень клієнтів, розміщення, консультування та управління портфелем.
До постачальників послуг висуватимуть конкретні вимоги: мінімальний розмір власного капіталу залежно від виду послуг;
прозорість структури власності; ділова репутація та професійна придатність керівників і власників істотної участі; організаційна структура та система управління ризиками. Будуть вимоги до ІТ-систем і кіберстійкості, порядку аутсорсингу; механізмів розгляду скарг клієнтів.
Постачальники послуг стають суб’єктами первинного фінансового моніторингу. А це – ідентифікація та верифікація клієнтів, ризик орієнтований підхід, дотримання «правила подорожі» (travel rule) щодо супроводження переказів даними про відправника й отримувача, моніторинг операцій та інформування Держфінмоніторингу.
Окремо опрацьовуються запобіжники проти використання віртуальних активів для виведення капіталу.
Як планується захищати активи клієнтів?
– В системі захисту активів клієнтів кілька ключових запобіжників. Насамперед, мова про відокремлення активів клієнтів від власних активів постачальника послуг, а також заборона використовувати клієнтські активи у власних інтересах. Також визначено вимоги до кастодіального зберігання та управління криптографічними ключами, відповідальність постачальника за втрату активів клієнта.
Обов’язковим буде розкриття інформації про ризики та пруденційні вимоги, які забезпечують спроможність виконати зобов’язання перед клієнтами.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк також повідомив, що комісія орієнтується на фіналізацію узгодженого тексту проєкту вже протягом вересня 2026 року, після чого документ може бути внесено на розгляд Комітету та Верховної Ради у другому читанні під час осінньої сесії.
Підстав сподіватись, що відповідний графік бути дотримано, додає те, що ухвалення цього законопроєкту є зобов’язанням України перед ЄС і одним зі структурних маяків програми Ukraine Facility. Документ також значиться в оновленому переліку пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів нового уряду.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
