Росія запустила 32 супутники системи «Рассвєт», за допомогою якої хоче створити власний аналог Starlink, але частина апаратів не змогла піднятися на заплановану орбіту. Щонайменше три супутники, за оцінками спостерігачів, могли вийти з ладу, хоча інші вже досягли висоти, придатної для тривалої роботи.
Про це пише Інститут вивчення війни .
Систему «Рассвєт» розробляє російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440», заснована у 2020 році. Вона входить до складу «ІКС Холдингу», а очолює її підприємець Олексій Шелобков.
Москва розраховує використовувати супутникове угруповання для забезпечення зв’язку, зокрема для військових потреб. Необхідність власної системи стала для Росії гострішою після обмеження доступу її військ до Starlink.
У лютому термінали, які не були внесені до дозволеного списку, деактивували на лінії фронту та прикордонних територіях. Це створило труднощі для російських підрозділів, які користувалися американською системою зв’язку.
У відповідь Росія продовжила розгортання «Рассвєта». Першу партію із 16 супутників запустили 23 березня, другу, такої самої чисельності,
— 19 липня. Заявлена цільова висота їхніх орбіт становила 800 кілометрів, але станом на початок вересня жодна з двох партій її не досягла.
За даними трекера FindRassvet, більшість супутників березневого запуску перебували на висоті приблизно 500–510 кілометрів. Частина апаратів досягла її лише через 97,9–124,3 доби після старту.
Водночас не всі супутники першої партії змогли виконати заплановані маневри. Один апарат, позначений номером 4, не здійснив жодного орбітального маневру, зійшов з орбіти ще в червні та згорів в атмосфері.
Проблеми виникли й у супутника №10. До кінця червня його орбіта знижувалася приблизно до 270 кілометрів, після чого апарат із запізненням почав набирати висоту.
Супутники №11 і №14 виконували маневри, але зупинилися приблизно на 360 і 350 кілометрах відповідно. На початку вересня їхні орбіти продовжували знижуватися. Якщо ці апарати не зможуть відновити набір висоти, згодом вони також можуть згоріти в атмосфері.
У липневої партії найбільші труднощі спостерігалися із супутниками №17 і №23. Вони не продемонстрували помітного підйому, а в першій половині вересня опустилися приблизно до 280 кілометрів.
Без подальших маневрів такі орбіти не забезпечать їм тривалої роботи.
Ще один апарат, №26, ненадовго піднявся до 305 кілометрів, але потім знову почав втрачати висоту. Така поведінка може вказувати на проблему з руховою установкою, хоча без даних від розробника встановити точну причину неможливо.
За оцінками спостерігачів, щонайменше три з перших 32 супутників «Рассвєта» могли повністю вийти з ладу. Якщо труднощі інших апаратів не вдасться усунути, їхня кількість може зрости до шести.
Водночас колишній радник голови Державного космічного агентства України Андрій Колесник застерігає від висновків про провал усієї російської програми. В інтерв’ю УНІАН він пояснив, що перші партії супутників проходять льотно-конструкторські випробування, під час яких відмови окремих апаратів не є винятковим явищем.
Для порівняння, за наведеними даними, близько 5% перших супутників SpaceX вийшли з ладу майже одразу після запуску. В одній із наступних груп із 60 прототипів частка відмов сягала приблизно 13%, тоді як серед наступних 420 апаратів вона знизилася до близько 3%.
Колесник також припустив,
що Росія могла змінити плани щодо робочої висоти супутників, не оголосивши про це публічно. За його словами, якщо апарати залишаться приблизно на 550 кілометрах і працюватимуть там стабільно, сама відмінність від початково заявлених 800 кілометрів не означатиме невдачу проєкту.
Першу партію «Рассвєта», за припущенням експерта, вже можуть випробовувати разом із прототипами спеціальних абонентських терміналів. Колесник вважає, що до тестування могли долучитися «Російські залізниці», розмістивши обладнання на потягах. Підтверджених відомостей про масштаби таких випробувань не наведено.
Окрім технічних труднощів із супутниками, Росії потрібні ракети-носії для подальшого розгортання угруповання. Усі чотири запуски «Бюро 1440», включно з двома експериментальними у 2023 та 2024 роках, виконувалися за допомогою ракет «Союз-2.1б».
Їх виготовляє РКЦ «Прогрес» у Самарі. За наведеними відомостями, у ніч проти 15 серпня це підприємство зазнало атаки українських ракет «Фламінго». Даних, які б дозволяли визначити вплив удару на виробництво ракет-носіїв, немає.
За оцінкою Колесника,
Росія поки що має запас носіїв приблизно на рік-півтора, однак вони потрібні не лише для «Рассвєта», а й для інших космічних програм, зокрема військових. Експерт припустив, що для розгортання супутникового зв’язку над територією України росіянам можуть знадобитися ще сім-вісім запусків за умови подальших втрат по два-три апарати в кожній партії.
Альтернативою «Союзу» може стати ракета «Ангара-А5», яка здатна вивести за один запуск більше супутників. Проте її виробництво обходиться дорожче: за наведеними оцінками, перші зразки коштували близько 100 мільйонів доларів, приблизно вп’ятеро більше за запуск «Союзу». Від першого польоту «Ангари-А5» у 2014 році Росія здійснила лише п’ять запусків цієї ракети.
Плани Москви передбачають значно більше, ніж уже запущені 32 апарати. Раніше в російських медіа повідомляли, що для базового покриття «Бюро 1440» знадобиться близько 250 супутників, а до 2030 року Росія планувала вивести на орбіту понад 700.
За заявленими планами, система мала б обслуговувати 1,5–2 мільйони абонентів у Росії та до 12 мільйонів у світі, охоплюючи понад 70 країн. Запланована швидкість зв’язку для одного користувача становить від 50 Мбіт/с до 1 Гбіт/с. Ці показники залишаються цілями проєкту, а не підтвердженими можливостями вже запущених апаратів.
У разі розгортання системи російські військові потенційно зможуть використовувати супутниковий зв’язок для керування безпілотниками на значній відстані. Такий канал дає змогу передавати дані з дрона оператору й змінювати його маршрут або завдання під час польоту.
