У Києві посилюють систему протиповітряного захисту на тлі появи нових типів ударних безпілотників. У столиці вже розгорнули понад 12 автоматичних турелей, призначених для протидії реактивним дронам Ще вісім бойових модулів планують встановити на території Київської області. Такі комплекси мають стати додатковим елементом оборони критичної транспортної та цивільної інфраструктури.
Про розгортання турелей президент України Володимир Зеленський повідомив 4 жовтня під час зустрічі з журналістами в Києві, де також був присутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. За словами глави держави, Україна адаптує захист повітряного простору до змін, які відбуваються у війні, зокрема до можливого ширшого застосування швидкісних реактивних безпілотників.
Як працюватимуть автоматичні туреліВстановлені в столиці системи є автоматичними бойовими модулями, які розробили для використання великокаліберних кулеметів. Йдеться про озброєння калібру 50, яке здатне уражати повітряні цілі на відповідній дистанції. Турельні комплекси можуть інтегруватися в загальну систему спостереження та реагування,
що дає змогу швидше виявляти потенційну загрозу і спрямовувати вогонь.
За словами президента, у Києві вже встановили більше ніж 12 таких установок. Додаткові вісім модулів планують розмістити в Київській області. Розширення мережі навколо столиці має особливе значення, адже регіон охоплює важливі дороги, залізничні вузли, енергетичні об’єкти, промислові підприємства та логістичні центри. Їхній захист безпосередньо впливає на стабільність роботи міського транспорту, постачання та екстрених служб.
Водночас турелі не розглядають як єдиний засіб оборони. Вони мають працювати разом із радіолокаційними станціями, засобами радіоелектронної боротьби, мобільними вогневими групами, зенітними ракетними комплексами та дронами-перехоплювачами. Поєднання різних систем дає змогу формувати багаторівневий захист, у якому кожен тип озброєння відповідає за власну ділянку роботи.
Для міста важливо, щоб такі комплекси були розосереджені та могли діяти в різних районах. Це допомагає зменшити ризик одночасного ураження всієї системи оборони та створює додаткові можливості для захисту об’єктів,
розташованих поблизу транспортних коридорів. Водночас точне розміщення турелей і технічні характеристики комплексів не розголошують з міркувань безпеки.
Реактивні дрони змінюють характер загрозиПрезидент зазначив, що росія може поступово змінювати тактику застосування ударних безпілотників. Якщо раніше основний акцент робили на масованих атаках із використанням великої кількості звичайних дронів, то надалі противник може частіше використовувати швидші та технологічніші реактивні апарати. Вони здатні скорочувати час підльоту до цілі, ускладнювати роботу розрахунків протиповітряної оборони та зменшувати можливості для реагування.
Поява реактивних безпілотників створює додаткові виклики для захисту столиці. Операторам необхідно швидше виявляти ціль, визначати напрямок її руху та обирати оптимальний спосіб перехоплення. У такій ситуації важливими стають не лише дальність дії озброєння, а й швидкість передачі інформації між засобами спостереження та вогневими системами.
Саме тому Україна розвиває одразу кілька напрямів протидії. Поряд із турелями триває робота над швидкісними дронами-перехоплювачами.
За попередніми оцінками, одну з моделей таких апаратів могли виготовити в кількості близько 400 одиниць протягом жовтня. Водночас українська сторона продовжує перевіряти, наскільки ефективно ці перехоплювачі можуть діяти проти реактивних цілей.
Дрони-перехоплювачі мають потенційну перевагу в ситуаціях, коли використання дорогих ракет є недоцільним або коли необхідно одночасно реагувати на велику кількість повітряних об’єктів. Вони можуть доповнювати кулеметні турелі та інші засоби оборони, створюючи більш гнучку систему реагування. Однак ефективність такого підходу залежить від якості виявлення цілей, підготовки операторів, погодних умов і можливостей конкретної моделі.
Ракетна загроза залишається масштабноюОкрім безпілотників, Україна продовжує враховувати ризик ракетних ударів. Володимир Зеленський повідомив, що росія, за оцінками української сторони, може мати до 700 балістичних ракет у запасі. Крім того, російський військово-промисловий комплекс володіє значними можливостями для виробництва ракет інших типів.
За даними, озвученими президентом, росія здатна виготовляти приблизно 130–140 балістичних ракет щомісяця.
Такі темпи виробництва створюють довгострокову загрозу для українських міст, енергетики, промислових підприємств і транспортної інфраструктури. Балістичні ракети вирізняються високою швидкістю та складною траєкторією польоту, через що їхнє перехоплення потребує спеціалізованих систем.
Україна відстежує виробничі процеси в росії та працює над зменшенням можливостей противника. Серед інструментів протидії називають санкції, обмеження доступу до іноземних компонентів і удари по об’єктах, які пов’язані з виготовленням або обслуговуванням озброєння. Водночас ключовим завданням залишається посилення власної протиповітряної оборони та розвиток українського виробництва.
Для Києва та області розгортання нових турелей означає формування додаткового рубежу захисту. Автоматичні бойові модулі не скасовують необхідності дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог, але можуть підвищити стійкість оборони та скоротити навантаження на дорожчі системи. Подальше збільшення кількості таких установок, розвиток дронів-перехоплювачів і координація різних підрозділів мають допомогти Україні краще реагувати на зміну повітряних загроз.
