Україна робить вирішальний крок у боротьбі проти повітряного терору РФ: вітчизняний ОПК переходить від тривалих розробок до практичних випробувань і передсерійного виробництва малої ракети «Ніка» а українсько-німецький перехоплювач «Спис» уже успішно завершив тестові пуски. Нові малогабаритні системи покликані закрити українські міста та фронт від швидкісних реактивних БпЛА та КАБів. Втім, як зазначають військові аналітики, закриття неба від аеродинамічних цілей — це лише перший етап. Повний захист країни потребуватиме побудови трикомпонентної системи ППО та розгортання власної балістики для ударів у відповідь.
«Комерсант Український» розібрав технічні можливості ракет «Ніка» та «Спис», концепцію фронтової тріади ППО, а також оцінив перспективи українського комплексу «Грім-2» і британських гіперзвукових розробок.
В Україні готується до випробувань нова мала ракета «Ніка» розроблена для ураження російських реактивних безпілотників. Паралельно українсько-німецький перехоплювач «Спис» уже пройшов перші успішні тести. Про це під час спілкування з журналістами 4 жовтня заявив Президент України
Володимир Зеленський
«З’являється у нас нова мала ракета “Ніка” проти реактивних “шахедів”. Всі позитивно, німці й ми, позитивно реагуємо. Там буде випробування. Поки що дивимось, що може бути позитив», — повідомив Зеленський.
Та підкреслив, що робота над створенням засобів протидії швидкісним ворожим БпЛА триває в тісній кооперації з міжнародними та вітчизняними партнерами.
Також Зеленський відзначив успіх у випробуваннях перехоплювача «Спис».
«Важливо, що сьогодні ми чули про тест нашого нового перехоплювача, німецько-український перехоплювач “Спис”. Був позитивний тест. Дякуємо компаніям та системам», – Володимир Зеленський.
Ракета «Ніка»: хто розробляє та які характеристикиТочні назви конкретних підприємств чи оборонних компаній, які відповідають за проєкт «Ніка», з міркувань безпеки наразі не розголошуються. Утім відомо, що розробка ведеться за підтримки та в координації з німецькими партнерами та вітчизняними підприємствами оборонно-промислового комплексу (ОПК).
Загалом над технологіями для знищення реактивних БпЛА в Україні сьогодні працює понад 60 компаній у рамках кооперації українського інженерного сектору з міжнародними партнерами.
Коментуючи початок випробувань, військовий експерт Роман Світан проаналізував перехід України до передсерійного виробництва ракет малої дальності, концепцію трикомпонентного захисту неба та перспективні рішення проти балістичних загроз.
«І ось нарешті вони запустили їхнє виробництво. Я так розумію, поки що йдеться про якісь дослідні, передсерійні партії, а потім, після ухвалення рішень, ці ракети підуть у серійне виробництво… Пішли саме тим шляхом, яким треба було йти від самого початку», – каже Світан.
Головна цінність засобів рівня ракети «Ніка» полягає в їхній низькій собівартості, масовості та всепогодності за рахунок радіолокаційного супроводу. За словами Світана, саме масовість дозволить переломити ситуацію на фронті:
«Як тільки ми отримаємо перші тисячі цих ракет — дешевих ракет, які можуть коштувати лише кілька тисяч доларів, — вони зможуть виконувати бойове завдання зі знищення будь-якої аероцілі, абсолютно будь-якої. І це всепогодна армійська система ППО “Малої Дальності”, яка працює в режимі прямого радіоканалу управління під радіолокаційним контролем»,
– каже Світан.
Завдяки високій швидкості, що вимірюється в декількох Махах, такі малогабаритні ракети здані перехоплювати не лише дрони, а й важкі керовані авіабомби:
«Швидкість практично будь-якої ракети ППО вимірюється в Махах: півтора, два і більше Маха — це 1500, 2000, 2500 кілометрів на годину, тобто вона наздоганяє все й уся… І цей шлях зрештою приведе до нівелювання загрози, зокрема й від КАБів у тому числі — ракети такого рівня можуть працювати проти КАБів», – Роман Світан.
Перехоплювач «Спис»: українсько-німецька технологія та тріада ППОДругим ключовим елементом нової системи захисту є українсько-німецький перехоплювач «Спис» (SPYS) На відміну від «Ніки», цей виріб уже успішно пройшов практичні випробування і готується до передачі в серійне виробництво. Це – спільна розробка українського інженерного сектору та німецьких партнерів. Формує разом із «Нікою» базовий ракетний рівень для ЗРК малої дальності.
Роман Світан підкреслює, що ракети такого типу мають стати основою для створення нової фронтової системи захисту.
“Можливість така теж є, ось оптимальний варіант — таку тріаду створити:
ЗРК “Малої Дальності”, де базою буде якраз ракета такого рівня, про які вже почали говорити”, – Роман Світан
Тріада ППО: трикомпонентний захист фронтуДля досягнення максимальної ефективності експерт пропонує інтегрувати ракетні перехоплювачі «Спис» та «Ніка» у єдиний трикомпонентний комплекс разом із дрон-детекторами, автоматизованими кулеметними турелями та дронами-перехоплювачами:
«…якщо ще додати в цей тріумвірат, про який я сказав, крім турелі з кулеметом та ЗРК малої дальності з ракетами, ще й додати дрони-перехоплювачі — то вийде досить-таки непоганий тріумвірат, який утримає небо від російських аероцілей”, – каже Світан.
- ЗРК малої дальності (на базі ракет «Ніка» / «Спис»): Основний перехоплювач для швидкісних цілей, реактивних дронів та КАБів.
- Турелі з штучним інтелектом та кулеметні розрахунки: Для прикриття самих ракетоносіїв і ведення загороджувального вогню.
«Непогане рішення, коли прицілювання виконує не людина, а машина. Машина в цьому сенсі може швидше розрахувати кут випередження для ведення супровідної чи загороджувальної стрільби… плюс виконувати завдання з прикриття самих ракетних комплексів».
- Дрони-перехоплювачі: Для дешевого знищення повільніших цілей.
«Виходячи зі швидкості цілі, можна застосовувати перший, другий або третій механізм перехоплення й практично майже на сто відсотків закрити наші тили від російських аероцілей на фронті», – каже Світан.
Чи буде протидія балістиці? ЗРК малої дальності «Ніка» спроможні захистити небо лише від аеродинамічних цілей. Проти балістичних ракет класичні засоби ППО малоефективні, адже наявні комплекси (наприклад, Patriot) покривають лише 7–8% території України.
За словами Романа Світана, єдиним дієвим захистом від балістичного терору є дзеркальна відповідь та стримування
«Залишається балістика, але проти балістики працює тільки балістика. Режим захисту — бити по Москві та відповідати на будь-який удар по нашій території. Будь-яка балістична ракета зайшла — 10 ракет має бути відправлено на Москву», – Роман Світан.
Основні надії у створенні балістичного паритету покладаються на дві конкретні розробки, зазначає Світан.
- Український оперативно-тактичний комплекс «Грім-2» (проєкт «Сапсан»): Вітчизняний проєкт, який розробляють і виготовляють державні підприємства.
- Британська гіперзвукова балістична ракета: Перспективний проєкт партнерів із дальністю понад 500 км та масою бойової частини понад 200 кг.
Отже, Україна робить важливий технологічний ривок у захисті неба від повітряного терору РФ, переходячи до випробувань та передсерійного виробництва малогабаритних ракет «Ніка» та «Спис». Головні переваги цих розробок — їхня низька собівартість, масовість, висока швидкість (декілька Махів) та всепогодність, що дозволяє ефективно перехоплювати не лише реактивні «шахеди», а й керовані авіабомби (КАБ).
Інтеграція цих ракет у трьохкомпонентну фронтову тріаду (ЗРК малої дальності, AI-турелі та дрони-перехоплювачі) дасть змогу майже повністю перекрити прифронтові зони від аеродинамічних загроз. Утім, для захисту від балістичних ракет ППО малої дальності недостатньо. Єдиним ефективним стримуванням балістичного терору залишається дзеркальна відповідь — створення власних засобів ураження великої дальності, зокрема вітчизняного ОТРК «Грім-2» та британських гіперзвукових розробок.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
