Технології

Небезпечний рекорд: Україна посіла перше місце в Європі і третє у світі за кількістю кібератак

6 жов•SPEKA

Україна посіла третє місце у світі та перше в Європі серед країн, організації та користувачі яких найчастіше ставали об'єктами кібератак протягом першої половини 2026 року. Про це свідчить новий звіт Microsoft Digital Defense Report 2026. На Україну припало 4,8% від загальної кількості постраждалих від кібератак у світі. Вище в рейтингу лише Сполучені Штати Америки та Ізраїль. Торік, за даними Microsoft, Україна посідала п'яте місце у світі та третє в Європі.Україна залишається одним з основних напрямів активності російських державних суб'єктів: на неї припадає 14% їхньої зафіксованої активності, більше лише на США.Загалом у світі, за даними звіту, у 2026 році від кіберзагроз найбільше постраждав державний сектор: на державні установи та сервіси припало 27% зафіксованої активності зловмисників проти 17% у 2025 році.Державні установи приваблюють зловмисників, оскільки зберігають конфіденційну інформацію, забезпечують роботу критично важливих сервісів і перебувають у центрі мережі відомств, підрядників, постачальників технологій та операторів критичної інфраструктури.

Microsoft виокремлює кілька ключових тенденцій, зафіксованих протягом року:На фішинг у 2026 році припало 23% зафіксованих атак проти 7% у 2025 році — скомпрометовані облікові дані залишаються одним з основних способів проникнення. У 52,2% вторгнень із використанням дійсних облікових записів зловмисники викрадали додаткові облікові дані, швидко розширюючи доступ після першого проникнення. Штучний інтелект скорочує час на реагування: від моменту, коли вразливість уперше помічають у реальних атаках, до її активного використання може минати значно менше 24 годин. При цьому кількість публічно розкритих вразливостей програмного забезпечення (CVE) у 2026 році, за прогнозами, сягне рекордних 72 000. Зловмисники довше залишаються непоміченими: час між отриманням доступу та виявленням чи зупинкою зловмисника (dwell time) цього року зріс у кількох секторах. Після виявлення вторгнень організації реагували швидше, однак раннє виявлення залишається складним завданням, оскільки нападники імітують легітимну активність.Через ШІ цей ризик набуває двох нових вимірів. По-перше,

зловмисники вже використовують ШІ, тоді як багато організацій досі вагаються, чи залучати його до операцій безпеки. Атаки тепер тривають безперервно, з машинною швидкістю і без утоми, тож командам безпеки потрібен ШІ на їхньому боці, щоб відновити баланс. По-друге, неконтрольоване використання ШІ створює нову небезпечну поверхню атаки. Сама лише заборона ШІ без видимості та контролю ризику не усуває. Багато ШІ-агентів діють від імені користувачів і з їхніми правами доступу, тож скомпрометований агент поєднує доступ на рівні користувача з машинним масштабом дій. Microsoft наголошує: тісна співпраця між державним і приватним секторами сьогодні важлива як ніколи: і для захисту критичної державної інфраструктури, і для розроблення політик та правових рамок для нових технологій. Оскільки ШІ скорочує час на реагування, у Microsoft пропонують урядам зробити п'ять кроків:Підготуватися до стрімкішого розвитку загроз. Узгодити ролі та обов'язки й вибудувати довірливі відносини ще до інциденту, щоб у кризовій ситуації уряди могли швидко ухвалювати рішення, координувати дії та комунікувати.

Закласти безпеку в екосистему ШІ. Розглядати безпеку ШІ як складову національної стійкості та захисту критичної інфраструктури, а не як вузьке технічне питання: через безпеку на етапі проєктування, тестування, захист ланцюгів постачання, підзвітність і міжнародну співпрацю. Планувати з урахуванням того, що інциденти поширюються. Кіберзлочинці та державні суб'єкти дедалі частіше використовують ті самі точки входу, тому плани реагування мають охоплювати постачальників і партнерів та спиратися на транскордонну співпрацю. Забезпечити своєчасний двосторонній обмін інформацією між державним і приватним секторами. Державні органи мають повертати партнерам корисну аналітику про загрози та попередження. Цьому сприятимуть правовий захист добросовісного обміну інформацією та інвестиції у спільне виявлення загроз. Підготувати критично важливі сервіси до роботи в умовах збоїв. Визначити найважливіші сервіси й те, від чого вони залежать, і регулярно проводити сценарні навчання з державними та приватними партнерами.Управління ШІ, захист облікових даних, принцип найменших привілеїв і видимість дій агентів мають стати частиною стратегії безпеки.

рейтинг, атака, прогноз, Дія

Читайте ще