МВФ і Світовий банк запропонували новий підхід до боротьби з кібершахрайствомПід час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку 14 жовтня 2026 року було представлено документ Bangkok Blueprint for Fraud-Resilient Financial Services, спрямований на посилення стійкості фінансових систем до цифрового шахрайства.
Як повідомляє Reuters, ініціатива передбачає формування спільного підходу до протидії злочинам, які здійснюються з використанням цифрових технологій, електронних платежів та інших фінансових сервісів.
Документ орієнтований на уряди, центральні банки, фінансових регуляторів, комерційні банки, платіжні компанії та інших учасників ринку, які відповідають за безпеку фінансових операцій і захист споживачів.
Його головна мета полягає у створенні умов для більш узгодженої боротьби з шахрайством, яке дедалі частіше виходить за межі окремих держав і потребує співпраці між різними установами.
Водночас Bangkok Blueprint має рамковий характер і не є офіційними рекомендаціями МВФ або Світового банку. Документ покликаний слугувати орієнтиром для формування національних та міжнародних механізмів протидії цифровим фінансовим злочинам.
Світова економіка щороку втрачає близько $1 трлн через цифрове шахрайствоПід час презентації ініціативи міністр фінансів Таїланду Екніті Нітітанпрапас звернув увагу на масштаби фінансових втрат, спричинених діяльністю цифрових шахраїв.
За його словами, глобальні економічні збитки від таких злочинів становлять приблизно $1 трлн щороку.
Міністр також оцінив ці втрати приблизно у 3% світового валового внутрішнього продукту.
Наведені показники демонструють, що цифрове шахрайство перетворилося з проблеми окремих користувачів фінансових сервісів на масштабний виклик для економічної безпеки.
Зростання кількості цифрових платежів, розвиток дистанційного банківського обслуговування та поширення фінансових технологій створюють нові можливості для бізнесу й споживачів, але водночас розширюють потенційні канали для шахрайських операцій.
Особливу складність становить транскордонний характер багатьох таких злочинів, коли потерпілі, фінансові установи та організатори шахрайських схем можуть перебувати в різних юрисдикціях.
За таких умов ефективність протидії залежить не лише від технологічних можливостей окремих банків,
а й від координації між державними органами, регуляторами та приватними компаніями.
Крісталіна Георгієва попередила про загрозу фінансовій доступностіДиректорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва наголосила, що поширення цифрового шахрайства здатне поставити під загрозу досягнення, яких світова фінансова система досягла завдяки розвитку цифрових технологій.
Одним із найважливіших результатів цифровізації стало розширення доступу до банківських і платіжних послуг для людей, які раніше залишалися поза традиційною фінансовою системою.
Мобільні платежі, електронні гаманці та дистанційне відкриття рахунків дозволили значно спростити користування фінансовими інструментами, зокрема в країнах із недостатньо розвиненою банківською інфраструктурою.
Однак зростання шахрайства може підірвати довіру до таких сервісів і змусити частину користувачів відмовлятися від цифрових фінансових продуктів.
Для людей, які лише нещодавно отримали доступ до фінансової системи, ризик втрати коштів через шахрайські операції може стати особливо серйозною перешкодою для подальшого використання електронних платежів.
Таким чином, боротьба з кіберзлочинністю безпосередньо пов’язана не лише із захистом фінансових установ, а й зі збереженням результатів глобальної політики фінансової інклюзії.
Міжнародна співпраця стає ключовою умовою захисту цифрових платежівЗапропонований у Бангкоку рамковий підхід відображає необхідність посилення взаємодії між учасниками фінансової системи.
Цифрові шахрайські схеми можуть використовувати одночасно банківські рахунки, платіжні платформи, телекомунікаційні сервіси та інші технологічні інструменти, тому боротьба з ними не може обмежуватися заходами однієї установи.
У цьому контексті важливого значення набувають оперативний обмін інформацією про шахрайські операції, вдосконалення механізмів виявлення підозрілих транзакцій та координація між фінансовими регуляторами й правоохоронними органами.
Водночас конкретні інструменти реалізації таких підходів залежатимуть від законодавства, технологічних можливостей і пріоритетів окремих держав.
Оскільки Bangkok Blueprint не має статусу обов’язкового міжнародного стандарту, його практичний вплив визначатиметься тим,
наскільки активно уряди та фінансові установи використовуватимуть запропоновані принципи у власній діяльності.
Боротьба з кібершахрайством відбувається на тлі зростання глобальних економічних ризиківІніціативу МВФ і Світового банку представили в період посилення невизначеності у світовій економіці.
Раніше Крісталіна Георгієва попереджала, що війни, інфляційний тиск, зростання вартості обслуговування державного боргу та скорочення фінансових резервів обмежують можливості урядів реагувати на нові виклики.
Додатковим ризиком залишається підвищення дохідності облігацій у розвинених економіках, яке може збільшувати вартість запозичень і створювати тиск на фінансові ринки.
За таких умов масштабні втрати від цифрового шахрайства стають ще одним чинником, що впливає на стійкість фінансової системи та довіру до цифрових послуг.
Представлений у Бангкоку документ має стати основою для подальшого обговорення міжнародної співпраці у сфері протидії цифровим фінансовим злочинам.
Водночас результативність ініціативи залежатиме від того, чи зможуть держави, банки та технологічні компанії перетворити загальні принципи на практичні механізми запобігання шахрайству та захисту користувачів.
