NASA розробляє твердотільні батареї для Місяця, які зможуть пережити перепади температур від плюс 100 до мінус 170 °C без жодних пошкоджень. На випробуваннях прототипи працювали навіть за мінус 80 °C, а звичайним літій-іонним акумуляторам така стійкість і не снилася, пише Engadget.Проєкт називається SPEARS (Solid Power for Extreme Environment Adaptability and Resilience in Space). Його очолює Дональд Дорнбуш із Дослідницького центру Гленна NASA в Клівленді, а випробування проводять у Дослідницькому центрі Ленглі у Вірджинії. Батареї у вашому телефоні чи ноутбуці працюють на рідкому електроліті. На морозі він замерзає і може зіпсувати акумулятор. Якщо перегріти батарею, вона просто вимкнеться, поки не охолоне. А у вакуумі рідина взагалі випаровується. На Місяці всі три проблеми бувають одночасно. Вдень поверхня розігрівається до плюс 100 °C, а вночі на південному полюсі температура падає до мінус 200 °C. Земні батареї там довго не протягнуть.Інженери прибрали рідину з батареї і замінили її твердим матеріалом на основі кераміки або полімеру. Твердий електроліт не замерзає,
як рідина, тому батарея переживає навіть дуже сильний мороз.Повністю без тепла не обійдеться: за мінус 170 °C навіть такі акумулятори не працюють. Але їм не треба постійно гріти, вистачить невеликих нагрівачів, які розігріють батарею до робочої температури перед використанням. Через це космічним кораблям і місячним базам потрібні легші системи терморегуляції, а отже, конструкції стануть дешевшими, а місії довшими.Невеликі тестові елементи пройшли перевірку у термовакуумній камері в центрі Ленглі. Вони стабільно працювали в діапазоні від плюс 80 до мінус 60 °C, а до мінус 80 °C давали трохи нижчу, але робочу потужність.Ми вперше довели, що такі елементи можуть працювати аж до мінус 80 градусів Цельсія. Він упевнений, що за кілька років команда покращить показники і, можливо, розширить робочий діапазон.Окремо батареї перевірили на витривалість: після перепадів від плюс 100 до мінус 170 °C вони не отримали пошкоджень.Для місячних операцій NASA потрібні акумулятори, які вмикаються одразу після прогріву і не створюють ризику пожежі. Живити вони мають усе підряд:
від аварійного набору астронавта до ровера, що досліджує найтемніші кратери. Агентство вже замовляє техніку для майбутньої бази на Місяці, і всій цій техніці знадобиться надійне живлення. У NASA перелічують дрилі для роботи в затінених кратерах, ровери, аварійні павербанки для астронавтів і наукові прилади, які мають працювати роками. Сюди ж логічно додаються гуманоїдні роботи-помічники, яких агентство тестує для місячних місій. Хімію таких батарей можна підлаштовувати під конкретне завдання. Проєкт стартував у 2026 році на кошти Директорату досліджень і технологій NASA. Спершу команда зосередиться на розробці технології, а згодом може перейти до співпраці з бізнесом. Дослідницький центр Еймса в Кремнієвій долині тим часом готує тестові плати й електроніку, щоб перевірити батареї в космосі.Таку технологію можуть адаптувати і для Землі. Ба більше, SPEARS виріс із попереднього проєкту Ліня та Дорнбуша, який стосувався авіації.Для України найцікавіший пункт у цьому списку саме дрони. Українські виробники безпілотників щозими стикаються з тим, що мороз «з'їдає» заряд акумуляторів. Батареї, які не бояться холоду і не загоряються, стали б відчутною перевагою для техніки на фронті. Поки що SPEARS залишається дослідницьким проєктом, але дрони NASA для Місяця і земні БПЛА мають спільну проблему, тож рішення для одних може згодитися й іншим.
