В американських магазинах з’явилися рослинні стейки та курячі грудки, виготовлені за технологією 3D-друку. Журналістка скуштувала нові продукти та оцінила їхній смак і текстуру.
Американська компанія Steakholder Foods розпочала продаж рослинних замінників м’яса під брендом Perfecta Premium Plant-Based Meat у торговельних мережах північного сходу США. Продукція з’явилася в окремих магазинах ще у вересні 2026 року, а в листопаді привернула увагу американських видань після дегустації. Виробник використовує технологію тривимірного друку, щоб відтворити структуру м’язових волокон і жирові прошарки, характерні для звичайного м’яса.
З чого виготовляють м’ясо на 3D-принтеріДля виробництва рослинних стейків компанія використовує спеціальні харчові суміші, з яких обладнання формує тривимірні структури. На відміну від звичайного 3D-друку, де застосовують пластик та інші матеріали, у харчовому виробництві використовують компоненти рослинного походження. Технологія дає змогу розподіляти білкові та жирові складники так, щоб готовий виріб нагадував шматок м’яса.
Зокрема, до складу рослинного мармурового стейка входять соєве борошно,
ріпакова та кокосова олії, а також буряковий порошок. Ці інгредієнти допомагають створити характерне забарвлення та структуру, що імітує м’ясні волокна. Справжню яловичину для виготовлення таких стейків не використовують.
Асортимент Perfecta охоплює мармуровий стейк, філе-міньйон, рослинний аналог курячої грудки, а також котлети, що імітують лосося та білу рибу. Водночас технологію 3D-друку застосовують не для всієї продукції. Зокрема, рибні котлети виготовляють за допомогою звичайного обладнання для виробництва рослинних замінників.
Чим 3D-м’ясо відрізняється від лабораторногоПродукція Steakholder Foods не належить до лабораторно вирощеного м’яса, хоча обидві технології пропонують альтернативу традиційному тваринництву. Культивоване м’ясо отримують шляхом вирощування справжніх тваринних клітин у спеціальних умовах, тоді як вироби Perfecta складаються з рослинної сировини. Походження інгредієнтів є головною відмінністю між цими категоріями харчових продуктів.
Ця різниця має значення і для продажу продукції на американському ринку, оскільки окремі штати запровадили обмеження щодо культивованого м’яса.
Зокрема, відповідні заборони діють у Флориді, Алабамі, Індіані та низці інших штатів. На рослинні аналоги, виготовлені за технологією 3D-друку, ці обмеження не поширюються.
Яке на смак м’ясо, надруковане на 3D-принтеріЖурналістка The Washington Post Емілі Гейл вирішила перевірити, наскільки продукція відповідає заявленим виробником характеристикам. Для дегустації вона придбала два вироби — рослинне філе-міньйон та аналог курячої грудки. Обидва продукти приготувала відповідно до рекомендацій на упаковці.
Під час приготування філе виділяло червонувату рідину, яка зовні нагадувала м’ясний сік. Однак консистенція готового продукту суттєво відрізнялася від звичайного стейка. Замість характерної волокнистої структури журналістка отримала щільний виріб, який більше нагадував фарш. Смак також не виправдав її очікувань: замість яловичини вона відчула штучний присмак.
«Текстура “філе” більше нагадувала фарш, ніж стейк. Воно не мало волокон, було досить щільним і несмачним», — написала Емілі Гейл.
Рослинний аналог курячої грудки також не справив на журналістку позитивного враження.
Продукт мав незвичний запах і погано зберігав форму, проте під час смаження підрум’янювався краще, ніж замінник яловичини. За оцінкою Емілі Гейл, обидва вироби поступалися звичайному м’ясу за смаком і текстурою.
Чи може м’ясо з 3D-принтера бути шкідливимПотенційний вплив харчових продуктів, виготовлених за технологією 3D-друку, на здоров’я розглядали науковці Університету Макгілла в Канаді та Гринвіцького університету у Великій Британії. У вересні 2023 року вони опублікували в науковому журналі Foods огляд, присвячений можливостям, обмеженням і потенційним ризикам цієї технології.
Дослідники звернули увагу на те, що виготовлення їжі за допомогою 3D-друку часто передбачає кілька етапів технологічної обробки. Для отримання необхідної консистенції виробники можуть додавати компоненти, які допомагають формувати та зберігати структуру виробів. Через особливості виробництва така їжа може належати до категорії ультраоброблених харчових продуктів.
Науковці розглядають надмірне споживання ультраобробленої їжі як потенційний чинник ризику для здоров’я. Водночас досліджень щодо впливу самого процесу 3D-друку на поживну цінність продуктів і засвоюваність вітамінів та мінералів поки недостатньо. Це не означає, що всі надруковані харчові вироби небезпечні, проте їхні властивості потребують подальшого вивчення.
Наразі продукцію Perfecta продають в окремих магазинах північно-східних штатів США, зокрема Нью-Йорку, Нью-Джерсі та Нью-Гемпширу. Наявність конкретних виробів залежить від асортименту та запасів кожної торговельної точки.
