Тернопільський український драматичний театр імені Івана Франка культурно-мистецький заклад у Тернополі був створений 15 жовтня 1939.
Заснований Панасом Карабіневичем і Миколою Комаровським на базі реорганізованих західноукраїнських антрепренерних колективів — Театру імені Миколи Садовського П. Карабіневича, театру «Промінь» М. Комаровського і драмично-оперетної трупи Богдана Сарамаґи.
8 квітня 1948 Тернопільський український драматичний театр об'єднався із Тернопільським обласним українським музично-драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка (реорганізований із Охтирського драматичного театру в березні 1945) під однойменною назвою, нині — Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.
Після вступу Червоної армії на територію Польщі в жовтні 1939 року по радіо були викликані до Львова директори українських пересувних театрів Галичини і Західної Волині для реорганізації театрального життя.
До Львова прибув директор Українського Драматичного театру ім. Миколи Садовського Панас Карабіневич. Його трупа в цей час гастролювала у Заліщиках.
Організаційний комітет за участю представників Міністерства культури з Києва доручив П. Карабіневичу сформувати творчий склад Тернопільського обласного театру імені І. Франка.
На телеграму П. Карабіневича 23 жовтня 1939 року весь склад театру виїхав із Заліщиків до Тернополя і розмістився у будинку «Міщанського братства» на вулиці князя Острозького, № 3 (тепер приміщення Тернопільської обласної філармонії). Його кооперативна матеріальна база (декорації, гардероби, костюми, реквізити) стали державною власністю нового колективу. Освоєно театральний зал «Міщанського братства» для репетицій, концертів і вистав діючого попереднього репертуару п'єс Івана Котляревського, Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя.
Директором театру ім. І. Франка до січня 1940 року був Панас Карабіневич (згодом директор Бережанського театру), а режисерами працювали Аполлінарія Барвінок-Карабіневич (1899—1971; родом з Чернігова), і Микола Комаровський. Диригентами оркестру стали викладач Тернопільської музичної школи Юрій Крих (1907—1991) та уродженець Тернополя Богдан Сарамаґа (1905—1975).
Від початку німецько-радянської війни театр призупинив роботу; у день визволення Тернополя від німецько-нацистської окупації, 16 березня 1944 року, режисером М. Комаровським була відновлена праця театру ім. І. Франка у впорядкованому приміщенні «Сокола».
З 1944 до 1948 року театр резидував у Чорткові через потужну руйнацію Тернополя.
Режисер М. Комаровський з художником Олексою Шатківським з Почаєва і актором та хормейстером Богданом Антківим успішно відновили діяльність театру. У січні 1946 року до театру прибув талановитий актор і режисер Олександр Григораш та фахові театральні художники Володимир Кулик та Володимир Гетьман, режисер С. Чернявський.
Діяльність Тернопільського театру ім. І. Франка відображена документально у фондах Державного архіву Тернопільської області, у поданих нами репертуару списках і рецензій на вистави. Принагідно відзначимо плідну діяльність цього театру, зокрема по обслуговуванню населення Тернопільщини від Почаєва і Крем'янця до Заліщиків і Бучача.
У квітні був об'єднаний із Охтирським пересувним МДТ ім. Шевченка, повернувся до Тернополя.
Джерело: Вікіпедія
