Відео

«Динамо» програло через ризик, який часто виправдовував себе – це краще, ніж боятися суперника

22 сер•Tribuna.com

«Динамо» програло перший матч плей-оф кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Зальцбурга» – 0:2, хоча мало всі шанси відправитися в Австрію з більш сприятливим рахунком.

В експрес-режимі розбираємось, що стало причиною такого сценарію поразки.

***

Стартовий склад не потребує довгого пояснення – мінімум несподіванок, усе повністю прогнозовано. За винятком хіба що відсутності Буяльського, який не потрапив у заявку.

«Динамо» треба віддати належне за агресію та впевненість – не віддали «Зальцбургу» ініціативу зі стартуБа більше, можна сміливо стверджувати, що перший тайм навіть частково був за «Динамо».

Кияни не вийшли на матч стримувати грізного суперника – а відганяли його від власних воріт та намагалися епізодично диктувати свій сценарій. Перша передумова для цього – агресивність в єдиноборствах, що сильно впадало у вічі при кількісних перехопленнях/статичних відборах.

Наступні дві передумови – вже наслідок тактичних налаштувань Шовковського, і, головне, впевненості футболістів при виконанні цих елементів.

Спроби високого пресингу «Динамо»

Кияни не закривались та не опускалися,

коли втрачали м‘яч. Схоже, взагалі спробували дещо повторити стратегію «Зальцбурга» при пресингу – два інсайди (Шапаренко і Піхальонок) у високих позиціях закривали двох півзахисників суперника. Фактично віддзеркалення:

Чергове підтвердження сміливості – кількісне насичення чужої половини поля при тиску. Нехай щодо системності та реакції безпосередньо гравців під час пресингу й були питання, але сама ідея все одно збивала темп австрійців:

Вихід з-під пресингу «Зальцбурга»

«Динамо» все ж ризикнуло скористатися тим, що пресинг опонента нехай і вважається агресивним та якісним, але далеко не кількісним – 5 футболістів, за рідкісними винятками 6.

І не завжди високим (австрійці полюбляють опускатися у середній блок).

Тобто були можливості для того, щоб грати впевненіше – що, власне, кияни й робили. Іноді це викликало приємне здивування, бо вдавалося настільки вдало розбивати першу лінію тиску, що це одразу завершувалося власною перспективною атакою.

Приклад 1 – вихід через Бражка з пасом на фланг (подібні розіграші з діагоналями часто проходили через Володимира/Шапаренка)

Приклад 2. Ризиковий пас Михавка з перекиданням – цей розіграш в якусь мить нагадував контратаку 6v3, яка могла перерости максимум у рівність 6v6 (судячи з динаміки повернення назад австрійців)

Відповідно, з‘являлися моменти. Однак як не було б прикро це констатувати, але більшість з них технічним браком запоров Ярмоленко.

Зокрема поганий прийом м‘яча, коли можна було спокійно завершувати контрвипад:

Та взагалі відсутність прийому, коли Піхальонок класно знайшов його у карному.

Щодо творців цих епізодів, то вони у переважній більшості були звичними для цього «Динамо» – Шапаренко та швидкісні сольні ривки Кабаєва (особливо у перехідних фазах).

Проте за перформансами відзначати треба й третього – Бражка, який неначе тінь постійно зривав небезпечні випади «Зальцбурга», інколи в останній момент вигризаючи м’яч.

Володимира зняли з поля на 64-й (можливо, це пов’язано з тим, що він напередодні не тренувався), за цей час його статистика виглядає наступним чином: 6 захисних дій, 3 повернення м’яча, 2/2 відборів, 2 перехоплення, 3/4 виграних дуелей, 26/28 точних передач (93%),

4/4 успішних діагоналей, 1/1 спроб дриблінгу.

Перший пропущений – водночас нелогічний та логічний. Другий – дежавю з матчу проти «Партизана»Звісно, можна використовувати кліше, мовляв, «Зальцбург» забив гол «не по грі» чи щось таке.

З одного боку, цей пропущений дійсно не випливав зі сценарію матчу станом на ту мить. Та і пройшов він внаслідок вертикальної атаки у 2 передачі.

Не дивно, що всі сходу кинулися на Попова – він агресивно побіг на перехоплення, залишивши свою зону, але суперник відіграв Дениса.

Втім, звинувачувати центрбека та називати це індивідуальною помилкою – не зовсім правильно. Це не індивідуальна помилка в плані прийнятого рішення, а наслідок системності та, найімовірніше, вимог Шовковського.

Якщо уважніше придивитися до дій центрбеків у цій грі, то легко помітити, що від них неначе вимагалася ця проактивність та висування вперед – без побоювання, що позаду залишається простір.

Ось лише декілька подібних епізодів:

Високе перехоплення Попова при пресингу

Проактивність Михавка далеко за центром поля

Ідентичний епізод Михавка

Висування Попова на фланг

Це – тенденція. Виходить, треба за неї критикувати Шовковського? Теж ні. У 90%+ випадках ці спроби ставали успішними. Ба більше, саме вони часто не давали дихати «Зальцбургу» та відбирати ініціативу. Кияни таким чином банально відповідали агресивністю та агресивність.

Окей, одного разу стало критично та призвело до гольової атаки – так буває. Звичайно, є вихід, щоб подібного не траплялося – сісти у низький блок, не рипатись та дивитись, що там з м‘ячем робитиме «Зальцбург». Тільки які перспективи у цієї стратегії? Отож-бо.

Це якраз один з прикладів виправданого ризику «Динамо» – і відштовхування від стилю Попова.

Дениса є за що критикувати – у нього було багато браку у передачах (зокрема на відкритих м‘ячах без тиску) та програної боротьби. За це цілком можна висувати претензії, адже в багатьох аспектах справді не найкращий матч від захисника. Проте на за ту спробу (акцент на цьому слові) зіграти проактивно у моменті з пропущеним голом.

***

Натомість щодо другого пропущеного коментувати банально нічого – дежавю із зустрічі проти «Партизана», коли Караваєв точно так само зрізав суперника у карному,

не встигаючи до м‘яча.

Знову ж, тут є конкретна причина, а не «невезіння», «нелогічність» та «несправедливість». Назва цієї причини – різниця у класі футболістів, яка має значення та відіграє ключову роль.

Shit happens. Така поразка «Динамо» від «Зальцбурга» – це нормально

Після 0:2 в обох команд моменти виникали переважно у перехідних фазах – «Динамо» продовжило їх марнуватиПри 0:2 не було іншого варіанту, як ризикувати ще більше – а це апріорі збільшення кількості випадів на ворота Бущана. Мінімізувати їх – вже не пріоритетне завдання. Пріоритетне – створення своїх, наступний пріоритет – реалізація.

З другим не задалося – кияни до кінця матчу різними способами виходили на ударні позиції, але раз по раз невдало.

Справедливості заради, «Зальцбург» не закривався – звідти й гра на зустрічних курсах.

Рахуємо:

Розбирати їх на молекули немає сенсу. 6 (!) шансів, мінімум один з яких мав закінчуватися голом (при цьому ще 1-2 у свої на контратаках «Зальцбурга»). Ну, щоб дійсно сподіватися на вихід у ЛЧ, а не лише отримувати компліменти за непогану гру, необхідна реалізація.

Натомість коротко можна розібрати кілька цікавих рішень тренерського штабу:

▪️ Бражка замінив Михайленко, а не Андрієвський – Микола, в принципі, справив непогане враження, тож цілком ймовірним є його активніше залучення до ротації у наступних матчах;

▪️ Після заміни Ваната форвардом вийшов Волошин – кілька разів втікав під закидання у глибину. Зважаючи, що старт сезону у Владислава не задався, не варто дивуватися, якщо Назар вийде у центрі на матч-відповідь;

▪️ Брагару знову продемонстрував свої вміння обігрувати 1 в 1 – Шовковському тепер залишилося навчити Максима того, чого він за кілька місяців навчив Кабаєва в плані командної взаємодії.

***

У шанси у матчі-відповіді не сильно віриться – «Динамо» треба ще більше ризикувати, а будь-який пропущений стане необхідністю забивати мінімум тричі. Зважаючи на те, як з фінішінгом складалося сьогодні, це вкрай нереалістичний розвиток подій.

Але ця поразка глобально нічого не змінює – за грою це чергове підтвердження руху вперед, нехай тепер й з негативним результатом. Такі 0:2 морально легко зламали б команду Луческу, провокуючи або розгромну поразку, або стерильний підхід «аби не гірше». З Шовковським же подібна неприємна тенденція кудись зникла.

Футбол надає крила: як працює велика спортивна імперія «Ред Булл»

Фото: «Динамо», скриншоти трансляції MEGOGO

курс, Динамо, футбол, Дія, атака

Читайте ще