Нобелівський комітет 8 жовтня 2025 року оголосив лауреатів премії з хімії. Найвищу наукову відзнаку цього року отримали троє видатних учених: японський хімік Сусуму Кітагава, британський науковець Річард Робсон і американський дослідник Омар Ягхі.
Про це офіційно повідомила пресслужба Фонду Нобеля.
За що вчені отримали НобеляНагороду присуджено за розробку металоорганічних каркасів (MOF — Metal-Organic Frameworks) — новітніх матеріалів із унікальною структурою, які мають величезне практичне значення для науки та промисловості.
Реклама
Лауреати створили новий тип молекулярних конструкцій, що складаються з іонів металів і довгих органічних молекул. У результаті ці сполуки формують кристалічні решітки з великими порожнинами, через які можуть проходити гази або рідини. Така будова відкрила шлях до створення матеріалів, здатних:
- вловлювати вуглекислий газ,
- отримувати воду просто з повітря,
- зберігати токсичні гази,
- прискорювати хімічні реакції.
Як розвивалася ідея
Початок досліджень ще у 1989 році поклав Річард Робсон. Він першим поєднав іони міді з органічними молекулами, утворивши кристал, схожий на діамант, але з великою кількістю порожнин усередині. Хоча створений ним матеріал виявився нестійким, саме це відкриття стало відправною точкою для подальших розробок.
У 1990-х роках до досліджень долучилися Сусуму Кітагава та Омар Ягхі, які вдосконалили методику створення металоорганічних каркасів. Вони довели, що такі структури можуть бути гнучкими, стабільними і керованими, тобто придатними для практичного застосування. З того часу хіміки розробили десятки тисяч варіацій MOF, кожна з яких має свої особливі властивості.
Реклама
Сьогодні ці матеріали активно використовуються для очищення води, переробки промислових викидів, нейтралізації токсичних речовин і навіть отримання питної води в пустелях.
Значення відкриттяМеталоорганічні каркаси — це один із найперспективніших напрямів сучасної хімії. Вони поєднують у собі високу стабільність, низьку вагу та здатність «захоплювати» молекули певного типу.
Саме ці властивості відкривають шлях до зелених технологій майбутнього, включно з очищенням атмосфери від CO₂, створенням енергоефективних сенсорів і нових типів каталізаторів.
Торішні лауреатиДля довідки: Нобелівська премія з хімії — найпрестижніша нагорода у світі природничих наук. Її заснував Альфред Нобель наприкінці XIX століття, визнавши хімію ключовою наукою для розвитку людства.
У 2024 році відзнаку розділили між двома напрямами:
Реклама
- Девід Бейкер, американський біохімік, отримав половину премії за створення методів обчислювального дизайну білків;
- іншу половину розділили Деміс Гассабіс і Джон Джумпер — творці системи штучного інтелекту для прогнозування структури білків, яка вирішила одну з найскладніших проблем біології, нерозгадану понад 50 років.
