З 1 липня 2021 року в Україні стартує перший етап відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення. Купити землю – не більше за 100 гектарів – зможуть лише громадяни України. З 2024 року по 100 тисяч гектарів зможуть купувати юридичні особи та іноземні компанії.
Відкриття ринку землі – надважливий крок для України, який, втім, несе у собі певні ризики й не тільки в економічній, а й у політичній та безпековій царинах.
Про головні з них розповіли опитані PRM.UA експерти.
Найперше мова йде про приховану купівлю української землі афільованими з Російською Федерацією особами чи агентами впливу Кремля. А це вже передбачає політичний вплив на місцевих мешканців, а відтак – і на зміну електоральної карти України і прямий вплив на українську політику.
Є загроза що через підставних агентів, афільованих осіб, “п’ятої колони”, і впровадження там своєї політики. Якщо земля викупається, то селян на місцях буде легше агітувати землевласникам за ті чи інші політичні настрої. Перешкод для цього у нас зовсім не закладено
Семен Кабакаєв
Він нагадав, що за логікою, цим питанням має займатись наша Служба безпеки,
але коли приймався закон про ринок землі жодного пункту, запобіжника, який би стосувався безпеки і розуміння того, що Росія, як екзистенційний ворог може на цій темі зіграти (і вона скоріш за все зіграє), – закладено не було.
“І ми не чули фахових відповідей з боку Служби безпеки України – а чи є якісь реальні запобіжники? Запобіжники треба було закладати на законодавчому рівні” – додав він.
З тим, що Російська Федерація неодмінно скористається можливістю перевести на тлі відкриття ринку землі свій економічний плив у геополітичний згоден і політолог, співзасновник Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Олег Саакян
“Якщо говорити про загрозу росіянами скуповування земель, то в цьому випадку я думаю, що загроза вкрай перебільшена. Але, звісно, окремі випадки там, де це буде цікавити Російську Федерацію, вони можливі. Зокрема, з безпекових причин”, – зауважив експерт.
Він також переконаний, що цим питанням мають ретельно займатись українські спецслужби.
“Тому тут мають діяти українські правоохоронні органи, спецслужби для відслідковування таких намагань скупки українських земель,
як, скажімо, у військово-політичних цілях, так і військово-економічних.
Відкриття ринку землі: чого очікувати українцям та як працюватиме реформа
Там, де концентрація монопольна, вірніше, там, де гіперконцентрація земель в руках одних осіб, може мати монопольний вплив, зокрема політичний, який потім може бути конвертований у геополітичний вплив Російської Федерації. Там, де може бути сконцентровано вплив в інтересах російської держави й російських агресивних дій на теренах України. Тут мені здається, що цьому питанню приділяється увага… але чи достатня – поки що залишається під питанням”, – додав Саакян.
Тож можна констатувати, що чи не найбільшою безпековою проблемою України на першому етапі земельної реформи залишається верифікація справжнього власника землі та запобігання купівлі земельних ділянок підставними особами з антиукраїнськими інтересами.
Так, за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка Росія може через підставних осіб заволодівати певними земельними ділянками, адже наразі неможливо повністю виключити, що покупець є реальний,
а не посередник. Тим більше проблема набуває ще більшої гостроти, якщо згадати, що саме недобросовісні нотаріуси є ключовою ланкою у рейдерських захопленнях і шахрайстві з майном.
Особливо у прикордонних областях мають бути і певні контррозвідувальні перевірки і заходи. Контроль має бути дуже ретельним. Хоча навіть ретельний контроль не дає 100% гарантій, що російський бізнес не заволодіє земельною ділянкою в Україні
Олександр Мусієнко керівник Центру військово-правових досліджень
На необхідності посилити безпекову складову при купівлі-продажу землі наголошує і Семен Кабакаєв. Він зауважив, що на відміну від змін власників об’єктів критичної інфраструктури чи ключових підприємств правоохоронці не перевіряють нових власників.
“У реальному житті купівлі-продажу фізичними або юридичними особами ніхто не може завадити. Ми ж не говоримо про об’єкти критичної інфраструктури чи велику приватизацію, де за логікою має проходити безпекова перевірка. Ми з вами говоримо про різні села – у Сумській області, у Харківській області, у Чернігівській області – де цими питаннями (безпековою перевіркою – ред.)
просто не будуть займатись. І Звичайно є така загроза і “зелена” влада нічого не зробила, щоб зняти цю загрозу”, – констатує він.
На важкості виявлення справжнього власника землі після її продажу наголосив й експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин
“Є певні безпекові речі з приводу того, що через афільовані структури, через громадян України, через юридичні особи можуть купляти землю росіяни або люди з ОРДЛО. Але нюанс полягає в тому, що, по-перше, ми не довіряємо Службі безпеки і правоохоронним органам, які мають виявляти ці речі. Тому що, якщо це через афільовані особи, ми з вами ніколи не дізнаємося, кому реально ця земля належить. Ми ж розуміємо з вами, що якщо там не будуть працювати правоохоронні органи на виявлення кінцевого бенефіціара, воно ж нічого не буде”, – зауважив він.
На його думку, тут все залежатиме від доброчесності правоохоронців: “Тут, в першу чергу, більше виклик по роботі правоохоронних органів. Я думаю, що тут це питання дуже важливе”.
Ще одним контроверсійним рішенням української влади є дозвіл продавати землю на лінії зіткнення з російськими збройними формуваннями на Донбасі.
“Межа — це нульова відмітка на лінії зіткнення.
Просто ризики, що може тут статися, покупець бере на себе. Ну, це приватна власність і приватний покупець”, – пояснив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Думки експертів з цього приводу розділились.
Олександр Мусієнко вважає це рішення помилковим: “Надавати право купляти землю біля лінії (зіткнення – ред.) було помилковим рішенням, варто було б його виправити і зробити лінію, межу, яка б унеможливлювала біля лінії зіткнення купувати землю чи брати її в оренду. Однозначно це мало бути заборонено”.
З ним не згоден Олег Саакян, який вважає, що продаж землі у прифронтовій є правильним рішенням, яке допоможе фермерам на лінії зіткнення.
“Оскільки ці території і так знаходяться у вкрай невигідному становищі по відношенню до інших через наближеність фортифікаційних споруд, мінних загороджень і просто бойових дій. Фермери Донеччини та Луганщини і так вкрай страждають від того, що вони вимушені платити податки за території, які не можуть використовувати за призначення і, відповідно, отримувати з них прибутки. Але ці території для них генерують постійно збитки”,
– пояснив він.
Чи зможуть з 1 липня росіяни скуповувати землі в Україні: в уряді дали відповідь
При цьому заборонено купувати землю ближче, ніж 50 кілометрів до державного кордону.
У нас сьогодні лінія зіткнення одна, а завтра вона зовсім інша. І до цього питання потрібно ставитись дуже обережно. Ми не знаємо, які наступальні дії готує Російська Федерація, може вона піде в атаку на південному напрямку, я маю на увазі Херсонську область, і так само з півночі є загроза. Перед нами стоїть багато викликів, а відповідей немає
Семен Кабакаєв
Тож наразі можемо констатувати, що у день запуску першого етапу ринку землі гострих запитань перед Україною стоїть набагато більше, ніж є відповідей і, найприкріше, більшість з них стосуються саме безпекових проблем, від вирішення яких залежить майбутня доля нашої держави.
Нагадаємо, 24 травня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №2194, який дозволяє передати землі за межами населених пунктів у комунальну власність.
Крім того, 18 травня – ВР схвалила проєкт закону №2195 про електронні аукціони з продажу земельних ділянок державної та комунальної власності. Обидва законопроєкти є ключовими для завершення земельної реформи.
Як відомо, посли країн “Великої сімки” (G7) підтримують схвалення Верховною Радою ключових для завершення земельної реформи законопроєктів та очікують її завершення до 1 липня.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
