Вінниця

«Могилянка» могла бути у Вінниці, а не в Києві

9 трв•33-й канал

Про існування у Вінниці Братського колегіуму університетського типу при Вознесенському монастирі, який зник у 18 столітті, мало хто знає нині. Більшості невідомо і те, що цей навчальний заклад заснував митрополит Петро Могила, який тепер у лику святих Собору Вінницького, й що «Могилянка» була на півкроці до заснування у Вінниці.

- Цей освітянський осередок де-факто став першим в історії Вінниці навчальним закладом університетського типу, - розповідає дослідник, священик о.Назарій Давидовський. — Й хоч колегіум у Вінниці проіснував 7 років, однак до наших днів дійшли уривчасті відомості про його існування. Мені довелося попрацювати в архівах Вінниці та Києва, щоб відновити історичну справедливість.

- Цікаво, чому митрополит Петро Могила заснував цей навчальний заклад у Вінниці?

- Дійсно, особистість самого Петра Могили була вагомою й авторитетною не лише у тодішній Україні, але й далеко за її межами. Сила його впливу прирівнювалась до посади прем’єр-міністра. Згідно з певними історичним фактами, саме він у тогочасній Речі Посполитій допоміг посісти монарший престол королю Владиславу IV,

за що останній виконав чимало вимог святителя. Однією з них було відкриття колегіуму не лише у Києві, але й у Вінниці. Його зв’язки з Вінниччиною були тісними. По-перше, він походив із династії молдовських правителів Мовіла. По-друге, його родич заснував місто Могилів-Подільський, яке й отримало назву на честь династії, а сам митрополит пізніше збудував і освятив тут храм. До речі, у спадок святителю від його батька відписано у володіння місто Ладижин. Отже вибір місцевості був не випадковий. До першочергового фактора появи у Вінниці Братського колегіуму слід зарахувати перенесення сюди наприкінці 16 ст. центру Брацлавського воєводства. Так чи інакше, але місто отримало певні привілеї для розвитку. Тут розмістились громадські установи, Вінниця отримала право безмитної торгівлі по всій території Речі Посполитої.

- Тобто місто потребувало освічених фахівців?

- З останньої чверті 16 ст. у Вінниці діяло православне братство святих Косми і Даміана, яке вже утримувало братську школу. Крім того, впродовж 1617-1624 років католики завершують тут будівництво двох монастирів.

У 1616 році постає православний Вознесенський монастир, який зник у 18 столітті. Тоді у побудові монастиря брало участь вищезгадане братство, а в 1635 році у Вінниці з’являється Благовіщенський монастир (нині - по вул. Монастирській). Дослідник історії міста Валентин Отамановський про відкриття у Вінниці Братського колегіуму Петром Могилою писав: «Оцей осередок української культури у Вінниці зустрічає велику матеріальну підтримку верхівки вінницької міщанської громади». Дійсно, з боку населення та шляхти відчувалась потужна підтримка обителі, що, вочевидь, і спонукало митрополита Петра до відкриття філії свого колегіуму саме у Вінниці. Сам митрополит, маючи глибоке коріння і статки, отримав прекрасну освіту. Початкові знання він здобув у Львівській школі, яку фундувала його родина, пізніше навчався у Замойській академії та у Сорбонні. Також з певними перервами майбутній митрополит навчався в Італії та Голландії, вільно володів 13-ма мовами. Відтак він вирішив побудувати в Україні якісно нові вищі школи.

- Хто викладав у колегіумі?

- До наших днів дійшло кілька імен людей,

які викладали. Один з них - видатний церковний діяч та духовний письменник того часу Афанасій Кальнофойський, який нібито навіть народився на Вінниччині. Він на полях «Тріоді цвітної», виданої у 1631 році, підписався як «ігумен Вінницький». Очевидно, отець Афанасій сполучав викладацьку діяльність та посаду намісника Вознесенського монастиря. Саме у Вінниці він написав свій відомий твір «Тератургіма», що у перекладі з грецької означає: «Ті, хто творять чудеса, або Чудотворці». Книга була спрямована на полеміку з унією й написана польською мовою. У 1634 році король Владислав IV надіслав листи Петру Могилі, вінницькому старості та київському воєводі. Справа у тому, що на той час Вінницький колегіум вже зайняв тверду позицію і, як видно з листів, отримав підтримку з боку місцевого населення, що, у свою чергу, загрожувало існуванню альтернативній єзуїтській школі. У листі до вінницького старости король говорить про бунти студентів у Вінниці, які надокучають студентам єзуїтського колегіуму. Король обурювався, що, незважаючи на його приписи, Петро Могила не виконав наказу.

- Причина зникнення навчального закладу, який, думаю, міг стати «Могилянкою» у Вінниці?

- На жаль, викладачам та студентам не вдалось відстояти навчальний заклад у вирі буремних подій. До наших днів дійшов лист Петра Могили 1638 року до Київського земського суду з проханням не вживати щодо нього санкцій через неявку в суд за скаргою Київської підкоморини про несплату боргу, бо у цей час він мав важливішу справу у Вінницькому градському суді. Очевидно, святитель учергове відстоював своє дітище. Але у 1639 році через постійні скарги єзуїтів, сутички між спудеями двох навчальних закладів Вінницький колегіум довелось перенести у село Гощу Рівненської області, але там колегіум довго не проіснував.

Читайте ще