У суботу, 7 жовтня, угруповання палестинських екстремістів ХАМАС атакувало територію Ізраїлю – жертвами вже стали понад 700 людей (солдатів та цивільних). Ізраїль офіційно оголосив ХАМАС війну. На фоні конфлікту мережею активно поширюють фото і відео з Ізраїлю – от тільки деякі з цих відео зняті за кілька років до того і в інших країнах. Хто розбавляє реальний контент фейковим і з якою метою?SPEKA поговорила зі старшим аналітиком VoxCheck Кирилом Перевощиковим про те, які фейки поширюють про війну в Ізраїлі, у які наративи ці фейки вкладаються, і якою є кінцева мета поширення фейкових новин, фото і відео. А також – як перевіряти хайпові новини, щоб самому не стати жертвою фейків і російської пропаганди (так, у цьому конфлікті її вуха також стирчать). Можна почати з найменш новинних фейків, коли прикріплюється старе відео, або відео з іншого конфлікту. Ці фейки важливі в контексті протидії дезінформації, але не входять до жодного з основних наративів росії або іншої ворожої країни.Наприклад, коли росіяни видали свої знищені Т-90 за ізраїльські танки, або коли кілька років тому поширили неправдиве відео нібито про вибух в секторі Гази,
але насправді його зняли ще в травні 1921 року. Ну і звісно, вже стало мемом, коли використовують відео з комп'ютерних ігор для демонстрації військових дій. Це було і під час конфлікту в Нагірному Карабасі, і під час війни з росією, та і зараз такі відео також поширюють. Хоч «видати відео з компʼютерної гри за реальні бойові дії» звучить примітивно, коли часу на перевірку достовірності обмаль, це спрацьовує для тих, хто шукає хайпу. Якщо перейти до наративів, то один з найбільш небезпечних для нас – це пошуки зброї, яку Україна нібито продала в інші країни. Де її росіяни тільки не «знаходили» – і в наркокартелях у Латинській Америці, і у терористів з Африки та Азії. Зараз нарешті «знайшли» у бойовиків ХАМАСу, який напав на Ізраїль.Навіть поширили пару відео нібито з доказами. На першому ми бачимо легке американське озброєння – кулемети, гвинтівки тощо. На іншому – радянське озброєння. І начебто голос за кадром нам каже: дякуємо українцям за продаж або передачу зброї.Як можна коментувати цей фейк тим, хто у нього повірив? Можна акцентувати на логіці: озброєння,
яке показують в цих кадрах, є на озброєнні у багатьох країн – і легально, так і нелегально. Можна підкреслити, що немає жодних доказів: типу геолокації, документів про продаж зброї, щоб підтвердити, що ця зброя прийшла з України. І нарешті можна згадати про коментарії США або інших західних країн: досі не було вагомих доказів того, що Україна, або якісь окремі люди з України продавали зброю, яку надавав нам Захід в рамках допомоги в протистоянні російській агресії.Другий наратив, який можна виділити, якщо говорити про російську пропаганду – вона ігнорує воєнні злочини ХАМАСу або Палестини загалом, і навпаки акцентує увагу на нібито порушеннях, які робить Ізраїль. Наприклад, вчора та сьогодні масово поширювали твіт, нібито Ізраїль знищив чи не єдину православну церкву у секторі Гази. Вона нібито є однією з найбільш стародавніх у цій місцевості. І разом з цим постом поширюють навіть не фейкове фото руйнувань, а просто довоєнне фото цієї церкви.Як протидіяти такому фейку? Просто пошукати хоча б за назвою цієї церкви і дізнатися, що навіть сама пресслужба церкви у Facebook вже опублікувала спростування.
Ще одна типова тактика – одночасне поширення великої кількості версій. Наприклад, що Ізраїль нібито інсценував кадри з жертвами агресії, або що так, злочини були, але Ізраїль та ізраїльтяни це заслужили. Тобто йде визнання злочинів, але водночас повірюється мова ненависті: так їм і треба, мовляв. Те саме ми бачили і з українцями, і з іншими народами, проти яких воювала росія. Відносинам Заходу та України в контексті війни Ізраїлю проти ХАМАС поширювачі фейків теж знайшли місце. Тут поширюють наративи, що Захід от-от покине Україну, припинить нам надавати допомогу.Буквально на минулих вихідних поширювали фейкову новину про те, що США виділяють Ізраїлю аж $8 мільярдів допомоги, і навіть додавали для вагомості скриншот новини.Чому це був фейк:Насправді це були підроблені скриншоти з сайту Білого Дому. Якщо зайти на сайт, там ми не побачимо цієї новини. Вони взяли реальну новину про виділення допомоги Україні, підробили там назву країни, суму допомоги, і зробили такий фейк, що українці також в це повірили, почали обурюватися: мовляв, Ізраїлю все, Україні нічого.
В межах цього ж наративу був абсурдний вкид про те, що США нібито погодилися надати Ізраїлю міжконтинентальні балістичні ракети. Це смішно. Чому це був фейк:Навіть якщо Ізраїль збирається воювати з Іраном, до Ірану тисяча – півтори тисяч кілометрів. А мінімальна дальність цих ракет сягає там від п'яти тисяч і далі. Продаж таких ракет заборонений міжнародними нормами. Адже більшість з них мають ядерну бойову частину. Тому як би сильно США не хотіли допомогти Ізраїлю, але така новина – це з розряду фентезі. Обидва ці фейки лягають в наратив того, що США повністю сфокусувалися на Ізраїлі і забули про Україну. Тут у нагоді стали останні новини про бюджет в Конгресі – фейки підкріплюють реальними новинами: мовляв, це чергове підтвердження того, що Україна скоро впаде без західної підтримки.Росіяни традиційно звинувачують в усіх проблемах що в Європі, що на Близькому Сході США або їхніх союзників по НАТО: мовляв ця ситуація, в якій постраждали люди з обох сторін – Ізраїлю та Палестини – вина США та їхнього втручання у політику на Близькому Сході. Здавалось би, їхні війська не були на території Ізраїлю,
але чомусь навіть у проблемах Ізраїлю росіяни звинувачують знову ж таки США, або, як люблять казати російські пропагандисти, англосаксів. Існує ще один небезпечний для нас наратив, який більше спрямований на західну аудиторію. Його поширюють радикальні республіканці, зокрема Дональд Трамп молодший поширив у X допис: «як так сталося, що за кілька днів я побачив більше відео з Ізраїлю ніж за два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну». Цей твіт також поширили інші користувачі, які підтримують подібні ідеї. Як би вони маргінально для нас не звучали, і справді вже кілька місяців існує теорія змови, яка ставить під сумнів саму реальність нашої війни проти російських окупантів. Нібито ми її вигадали, що це якась симуляція, що не вистачає доказів самої війни або воєнних злочинів росії. Ті, хто поширює цю теорію, сподіваються, що користувач, який це прочитає і який живе на Заході, не стане заморочуватися і перевіряти цю інформацію, а просто повірить їй, бо це вкладається у його картину світу. Детальний розбір VoxCheck фейків про війну в Ізраїлі з джерелами можна побачити тут.
Перший крок – це перевірити інформацію безпосередньо на сайті, на який вона посилається. А коли ми не можемо або не хочемо перевіряти джерело, по-перше, треба перевірити, наскільки повідомлення, яке ви бачите перед собою, емоційне, упереджене, збалансоване, логічне.Не варто вірити гучним заголовкам на зразок «Сектор Гази впаде через 48 годин», або заявам, що Ізраїль зникне з лиця землі. Також не варто довіряти хайповим кликбейтам, коли людина явно поширює емоційно забарвлені вислови, поширює мову ненависті по відношенню до ізраїльтян або арабів.По-друге, треба не спішити з поширенням та лайканням інформації, а почекати на підтвердження. І вже коли ви побачили підтвердження від офіційних джерел або медіа, яким ви довіряєте, вже тоді можна для початку розповісти про це в найближчому оточенню. І нарешті, якщо ви слухаєте якогось експерта, треба перевірити, чи це справді експерт. Найкраще що ви можете зробити, це погортати, що він коментував до цього, тому що якщо ця людина з однаковою легкістю коментувала спочатку пандемію, потім війну з росією, потім Нагірний Карабах,
потім Ізраїль, то навряд чи вона є реально експертом. Експерти, які коментують такі вузькі теми, як політика на Близькому Сході, зазвичай мають відповідну кваліфікацію і не будуть впевнено говорити про неповʼязані з цим речі. І ще не варто вірити експертам, які на 100% завжди впевнені в усьому.Перша ціль – це заплутати користувача. Пропаганда неоднорідна: наприклад, деякі канали відверто підтримують ХАМАС і кажуть, що Ізраїль сам в усьому винен, а в інших версіях, навпаки, кажуть, що обидві сторони нібито не мають рації, і тому росії не варто втручатися в цей конфлікт взагалі. Ці різноманітні версії мають переконати користувача, що єдиної правди немає, немає сенсу розбиратися, не варто всім цікавитися. Перша ціль – це зневірити користувача, щоб він взагалі не мав уявлення про достовірні джерела інформації, щоб в нього не було якогось єдиної картини того, що відбувається, будь то Ізраїль або Україна.Друга ціль – підтримати союзників або партнерів росії. Відомо, що росія прямо або непрямо підтримує ХАМАС. Також ХАМАС підтримує Іран, а Іран – щонайменше партнер росії у справах військових. Тому, підтримуючи ХАМАС, росія надає підтримку своєму партнеру. Ну і, по-третє, росія намагається проводити паралелії між цим конфликтом на Близькому Сході та російсько-українським. Знов-таки, вона звинувачує Захід у розв'язанні всіх воїн на всьому світі. Або НАТО, як коли.
