Зростання кількості жертв на Західному березі річки Йордан є особливо поганою новиною для Палестинської національної адміністрації (ПНА). За повідомленнями інформаційних агентств, 14 жовтня в кількох місцях на Західному березі в сутичках з ізраїльськими силами безпеки було вбито кілька людей. Таким чином, загальна кількість палестинців, які загинули тут з початку нападу радикального ісламістського руху ХАМАС на Ізраїль, зросла до 54. За цей же період ізраїльська армія заарештувала 280 палестинців під час рейдів на Західному березі річки Йордан. 157 з них, за даними Ізраїлю, є прихильниками ХАМАСу.
ПНА, яка керує лише Західним берегом річки Йордан, в той час як Сектор Гази перебуває під контролем ХАМАСу, може мати лише дуже опосередковане відношення до подій у Секторі Гази. Тим не менш, останні події свідчать про те, що адміністрація дедалі більше втрачає контроль над територіями, які перебувають під її владою. Кожна смерть є свідченням того, що вона більше не зможе достукатися до населення і переконати його у своїй політиці ненасильницьких відносин з Ізраїлем.
Водночас, розгортання ізраїльських сил безпеки свідчить про те, що Ізраїль дедалі менше довіряє Палестинській автономії у забезпеченні стабільності та відсутності насильства на підконтрольних їй територіях.
Як зауважує Стівен Гефнер (Steven Höfner), голова представництва Фонду Конрада Аденауера в Рамаллі: "Палестинська національна адміністрація майже не коментувала ситуацію, а якщо і коментувала, як, наприклад, її голова Аббас, то досить стримано і, перш за все, не звертаючись до ХАМАСу і не засуджуючи його". Таким чином, за його словами, вона продовжує свій попередній курс, а саме: лише управляти територіями Палестинської автономії, але більше не висувати жодних ідей щодо їхнього майбутнього. "ПНА в першу чергу зацікавлена у збереженні власної влади. І навряд чи вона в змозі контролювати ситуацію на Західному березі річки Йордан. Саме це ми бачимо зараз у сутичках", - сказав Гефнер.
15 жовтня, більш ніж через тиждень після масштабної атаки на Ізраїль, інформаційні агентства повідомили, що Аббас дистанціювався від ХАМАСу. Політика і дії ХАМАСу "не представляють палестинський народ",
заявив Аббас в телефонній розмові з правителем Венесуели Ніколасом Мадуро, повідомило офіційне палестинське інформаційне агентство Wafa. Пізніше, однак, цей самий уривок, а разом з ним і згадка про ХАМАС, були видалені офіційною інформаційною агенцією без будь-яких подальших пояснень, повідомляє Reuters.
Читайте також: NYT: Ізраїль запросив у США військову допомогу на 10 млрд доларів
Палестинську національну адміністрацію було створено в 1994 році в контексті першої угоди, укладеної в Осло 1993 року між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини (ОВП). Її мета: закласти основи майбутньої незалежної палестинської держави.
Ці надії вже давно розвіялися. Діяльність влади Палестинських територій навіть серед багатьох палестинців вважається провальною. Мітинги, якими, за повідомленнями у ЗМІ, палестинці в багатьох населених пунктах зустріли терор ХАМАСу, ще раз дали зрозуміти, що симпатії багатьох жителів Західного берега річки Йордан лежать на боці цієї ісламістської організації, а не світського ФАТХу, найсильнішої дотепер політсили Палестинських територій. "Ми б воліли,
щоб ХАМАС не робив цього, - цитує журнал The Economist слова представника Палестинської автономії. - Але якщо Ізраїль відповість, це буде розглядатися не як напад на ХАМАС, а як частина 75-річної війни проти палестинської нації".
Критика ситуації з дотриманням прав людиниНа самому Західному березі річки Йордан, а також на міжнародному рівні, владу Палестинських територій звинувачують у численних зловживаннях. Наприклад, у червні 2022 року правозахисна організація Human Rights Watch заявила про невибіркові арешти та жорстоке поводження з критиками та представниками опозиції. А палестинська "Незалежна комісія з прав людини" (Independent Commission for Human Rights, ICHR) зафіксувала 129 скарг на свавільні арешти на Західному березі річки Йордан і 80 - у Секторі Гази у 2021 році, багато з яких стосувалися свободи зібрань та свободи слова, повідомила правозахисна організація Amnesty International.
За словами Гефнера, в останні роки Палестинська національна адміністрація відмежувалася від палестинського населення. "Стало очевидно, що це є проєктом еліт, від якого виграє дуже мало людей на Палестинських територіях.
Вона більше не є демократичною інституцією, її легітимність давно втрачено, і люди на Палестинських територіях не вірять, що Палестинська національна адміністрація, ФАТХ або Аббас можуть якимось чином розробити перспективу на майбутнє", - вважає експерт.
"Драматична втрата авторитету"Відповідно, втрата авторитету Палестинської національної адміністрації стає дедалі більш драматичною. Ще на початку вересня через Йорданію до Палестинських територій надійшла зброя і бронетехніка. Це озброєння, як повідомляє видання Jerusalem Post, насамперед має на меті забезпечити контроль влади над Західним берегом річки Йордан, який подекуди значно послабився, наприклад, у місті Дженін.
У липні ізраїльські військові увійшли до цього міста після того, як у червні двоє прихильників ХАМАСу застрелили тут чотирьох ізраїльтян. У попередні місяці тут також неодноразово відбувалися напади на ізраїльських поселенців. Нападники часто походили з табору для біженців та його околиць. Терористичні угруповання, такі як ХАМАС і "Ісламський джихад", використовують невдоволення населення Палестинською національною адміністрацією і її головою Аббасом у своїх політичних і військових інтересах.
Аббаса було обрано на чотири роки у 2005 році, а законодавчий орган Палестинської автономії обрали у 2006 році. Відтоді вибори проводилися лише на муніципальному рівні. "Палестинська національна адміністрація переживає драматичну втрату авторитету", - каже Гефнер, посилаючись на репрезентативне опитування громадської думки, опубліковане Фондом Конрада Аденауера і "Палестинським центром політичних і соціологічних досліджень" (PSR) у вересні цього року - всього за кілька тижнів до нападу ХАМАСу на Ізраїль. Згідно з опитуванням, 78 відсотків населення вимагають відставки Аббаса, і лише 19 відсотків хочуть бачити його на посаді. І якби на Західному березі річки Йордан відбулися вибори голови адміністрації, то явка була б низькою: лише 42 відсотки з тих, хто має право голосу, проголосували б. Але якби у виборах брали участь Аббас і лідер ХАМАСу Ісмаїл Ханія, то 58 відсотків проголосували б за останнього, а за Аббаса - лише 37 відсотків. З іншого боку, на парламентських виборах ФАТХ міг би взяти гору над ХАМАСом, нехай навіть з невеликим відривом: він отримав би 36 відсотків,
тоді як ісламісти - 34 відсотків голосів. У 2006 році ХАМАС вже здобув більшість місць у парламенті. Однак у 2007 році, після того, як ХАМАС захопив владу в Секторі Гази, роботу парламенту було призупинено.
Наприкінці липня Аббас оголосив про створення "комітету з примирення" на переговорах з лідером ХАМАСу Ісмаїлом Ханією в єгипетському місті Аль-Аламейн. За його словами, він хоче "продовжити діалог", "покласти край розколу і досягти палестинської національної єдності".
Майбутні відносини з Ізраїлем - незрозуміліЗалишається невідомим, як у цій ситуації буде сприйнято телефонну розмову Аббаса з президентом США Байденом, що відбулася 14 жовтня. Поки що про неї мало що відомо. "Президент Аббас поінформував президента Байдена про свою взаємодію з регіоном і свої зусилля з надання вкрай необхідної гуманітарної допомоги палестинському народу, особливо в Секторі Гази, - йдеться в заяві Білого дому. - Президент Байден запропонував свою повну підтримку президенту Аббасу і Палестинській національній адміністрації в цих важливих і постійних зусиллях". Державний секретар США Ентоні Блінкен,
який зустрівся з Аббасом в столиці Йорданії Аммані під час вихідних, також обговорював з ним ці питання.
Читайте також: Чи відкриє "Хезболла" другий фронт проти Ізраїлю?
Велике питання полягає в тому, якими будуть відносини Ізраїлю з Палестинською автономією в майбутньому. І це важко спрогнозувати, констатує Стівен Гефнер. Однак, за його словами, є очевидним, що Ізраїль перебуває в стані війни і буде оцінювати всю ситуацію зовсім інакше, ніж до нападу ХАМАСу. "Мета війни, яку оголосив Ізраїль, це знищення ХАМАСу. Для цього не буде достатньо вторгнення в Сектор Гази. Вірогідно, що Ізраїль також і на Західному березі річки Йордан використовуватиме методи, що відрізнятимуться від тих, які він використовував раніше, щоб нейтралізувати там прихильників ХАМАСу. Що це означає для Палестинської національної адміністрації - питання відкрите", - підсумовує експерт.
