Держсекретар США Ентоні Блінкен 5 листопада вперше після атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року прибув у Палестину, де зустрівся з її президентом Махмудом Аббасом.
До цього вони двічі зустрічалися минулого місяця у Йорданії, передає CNN.
Аббас під час цієї зустрічі закликав до «негайного припинення руйнівної війни», повідомляє канал із посиланням на палестинське інформаційне агентство WAFA.
Також, згідно з повідомленням цього агентства, президент Палестинни наголосив на необхідності «швидкого надання гуманітарної допомоги, включаючи медичне забезпечення, їжу, воду, електроенергію та паливо в сектор Гази», та заявив про «геноцид і руйнування, які наш палестинський народ у Газі зазнає від рук ізраїльської військової машини, незважаючи на міжнародне право».
Він виступив проти переселення палестинців з Гази, Західного берега Йордану та Єрусалиму та заперечив легітимність ХАМАС представляти палестинський народ, сказавши Блінкену, що Організація визволення Палестини (ОПП) є «законним і єдиним представником палестинського народу».
Раніше Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ)
заявила, що відкриє коридор для евакуації цивільних мешканців Гази на чотири години 5 листопада.
Блінкен під час вчорашнього візиту до Йорданії заявив, щоСША не підтримують припинення вогню у секторі Гази але вважають необхідними гуманітарні паузи.
2 листопада президент США Джо Байден закликав до «паузи» в боях між Ізраїлем і ХАМАС щоб звільнити заручників, яких утримують бойовики угруповання в секторі Гази.
Цього ж дня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повністю оточила місто Газа яке є центром діяльності терористичного угруповання ХАМАС. У ЦАХАЛ заявили, що перемир’я або припинення вогню «наразі взагалі не обговорюються».
3 листопада до Ізраїлю прибув державний секретар США Ентоні Блінкен
Він сказав, що планує поговорити з ізраїльським урядом про «кампанію проти терористичної організації ХАМАС» і «кроки, які необхідно вжити для захисту цивільних осіб».
27 жовтня Генасамблея ООН 120 голосами ухвалила резолюцію про захист цивільних у війні ХАМАС проти Ізраїлю та необхідність «гуманітарного перемир’я».
Проти резолюції голосували 14 країн (зокрема Ізраїль і США), 45 утрималися (серед них Україна). Генасамблея не підтримала поправку Канади, яка пропонувала прямо засудити терористичні атаки ХАМАС і захоплення заручників.
