Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня офіційні особи США та Ірану неодноразово наголошували, що хочуть уникнути прямого конфлікту, незважаючи на підтримку ворогуючих сторін у Газі. Тим не менш, стратегія Ірану, спрямована на те, щоб змусити Сполучені Штати обмежити підтримку військових зусиль Ізраїлю, наблизила Ісламську Республіку до збройного конфлікту з Вашингтоном. За останні кілька десятиліть Іран збирав збройні групи однодумців, здебільшого мусульман-шиїтів, у загальнорегіональну «вісь опору», яка дозволяє Ірану впливати на ситуацію будь-де в регіоні. Альянси дозволяють Ірану діяти проти інтересів США з певною мірою заперечення цього факту та, таким чином, уникати прямого збройного конфлікту з набагато більшими та технологічно перевершуючими збройними силами Вашингтона в рамках його стратегії «єдності фронтів», яку Іран робить геополітичною реальністю. У ситуації після 7 жовтня підтримка Іраном атак його ставлеників з країн осі (зокрема руху хуситів у Ємені) проти Ізраїлю, збройних сил США та комерційного судноплавства змусила лідерів США оцінити Іран як загрозу життєво важливим інтересам США,
включаючи свободу судноплавства. Лідери як “Хезболли”, так і хуситів пов’язали останні дії з війною в Газі, зазначивши, що доки конфлікт між ХАМАС та Ізраїлем не буде врегульовано, регіон залишатиметься нестабільним.
Про це йдеться у матеріалі The Soufan Center.
Станом на середину січня Іран, здається, вживає більш прямих дій, щоб підтримати своїх союзників і перешкодити зусиллям США обмежити війну сектором Газа. Іран продовжує поповнювати запаси “Хезболли”, оскільки бойові дії на ізраїльсько-ліванському кордоні загострюються, хоча й до повномасштабної війни між Ізраїлем та “Хезболлою” залишається ще далеко. Іранські лідери не тільки аплодували, але й надавали пряму матеріальну підтримку руху хуситів у Ємені, щоб сприяти його нападам на військово-морські кораблі США та союзників і комерційне судноплавство в Червоному морі. Офіційні особи США неодноразово заявляли, що атаки хуситів безпосередньо пов’язані з Іраном, оскільки балістичні та наземні крилаті ракети, безпілотники та інше озброєння, яке використовували хусити, було надано Іраном. Повідомляється, що Іран розгорнув військово-морські та інші сили,
щоб допомогти хуситам ідентифікувати комерційні судна, фінансово пов’язані з Ізраїлем, а потім атакувати їх. На початку січня, коли лідери США та Великої Британії погрожували помститися за атаки хуситів, Іран розмістив один із своїх більших військово-морських кораблів (Alborz) біля узбережжя Ємену на знак підтримки. Обережно, щоб уникнути прямого втручання, Іран, як повідомляється, відкликав Alborz напередодні удару під керівництвом США та Великої Британії по 60 цілях хуситів у Ємені 11 січня. Удари, завдані збройними силами США та Великої Британії за підтримки Бахрейна, де проводяться регіональні операції безпеки на морі під керівництвом США, а також Австралії, Канади та Нідерландів, відбулися через день після ухвалення резолюції 2722 Ради Безпеки ООН, яка вимагала від хуситів негайно припинити напади на торговельні та комерційні судна. Проте хусити, здається, не злякалися, і вчора випустили протикорабельну балістичну ракету по контейнеровозному судну Gibraltar Eagle під прапором Маршаллових Островів, яке належить і експлуатується США. Центральне командування США (USCENTCOM)
також оголосило, що воно збило протикорабельну крилату ракету, випущену хуситами по американському військовому кораблю USS Laboon, який діяв у Червоному морі.
Рішення під проводом США завдати удару по об’єктах хуситів минулого тижня відображало значний тиск на лідерів США, щоб вони, після багатьох нападів хуситів (у тому числі широкомасштабної атаки озброєних безпілотників на комерційні судна в Червоному морі 9 січня), діяли рішуче. Цей удар кинув виклик спільній заяві Сполучених Штатів, Сполученого Королівства та дванадцяти країн-партнерів з безпеки на морі 3 січня, попереджаючи хуситів відступити, хоча, здається, удари не стримали це угруповання, лідери якого стверджують, що їхні атаки на військово-морські та комерційні кораблі залучили нових рекрутів і політичну підтримку всередині Ємену і не припиняться, доки не закінчиться війна Ізраїлю в Газі. Тривалі переговори між хуситами та очолюваною США коаліцією можуть змусити Тегеран вжити подальших і більш прямих кроків для підтримки свого союзника, навіть якщо це може призвести до незапланованого зіткнення з військами США.
Дії 11 січня також, ймовірно, на невизначений час унеможливлять будь-які шанси досягти остаточного врегулювання внутрішнього конфлікту в Ємені – громадянської війни, яка, здавалося, була близька до розв’язання перед нападом ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
У грудні та січні Іран використовував власні сили для здійснення атак, які, здавалося, загрожували світовій торгівлі, підвищуючи потенціал військового зіткнення між США та Іраном. Напади Ірану можуть, у разі продовження та ескалації, спонукати офіційних осіб США стверджувати, що дії Ірану порушують регіональну свободу судноплавства та відповідають критеріям для збройної відповіді. 24 грудня танкер Chem Pluto був підбитий озброєним дроном в Індійському океані під час рейсу з Саудівської Аравії до Індії. Удар спричинив пожежу, яку вдалося загасити, але постраждалих немає. Військові США встановили, що зброя була запущена з території Ірану. Індія, яка підтримує зв’язки з Іраном і виступає проти спроб економічного тиску на Іран під проводом США, направила літаки та військові кораблі, щоб запропонувати допомогу судну.
10 січня, коли військові дії під проводом США проти хуситів здавалися неминучими, Іран захопив нафтовий танкер Suez Rajan в Оманській затоці. Корабель раніше був у центрі суперечки між США та Іраном; влада США направила судно до порту США у 2021 році через порушення санкцій США щодо операцій з нафтовим сектором Ірану, а згодом перепродала його вантаж (1 мільйон барелів іранської сирої нафти). Захоплення корабля Іраном, здавалося, мало на меті надіслати Вашингтону зухвалий сигнал у контексті загрозливих дій проти ставлеників Ірану в Ємені. Протягом останнього десятиліття Іран періодично атакував і захоплював кораблі в Перській затоці у відповідь на рішення США та союзників про санкції. Однак нещодавні дії Тегерана проти судноплавства в контексті регіональної війни посилили голоси тих офіційних осіб Вашингтона, які закликають США до військових дій проти самого Ірану.
Незважаючи на те, що лідери США оцінюють дії Ірану – як прямі, так і непрямі – як загрозу життєво важливим інтересам США та ширшого Заходу, міркування, які завжди викликали обережність у Вашингтоні щодо питання збройного конфлікту з Іраном,
залишаються. Будь-який військовий удар по Ірану, навіть якщо він буде обмежений, може призвести до тривалої війни з Тегераном, яка напевно охопить увесь регіон. Будь-який удар США по іранських цілях потенційно може спричинити ескалацію все ще відносно обмеженої сутички Ізраїлю та Хезболли у повномасштабну війну. Союзники Ірану в Іраку майже напевно підтримають Тегеран, атакуючи дипломатичні об’єкти США в країні, а пов’язані з Іраном збройні формування в Сирії безсумнівно посилять напади на 950 військовослужбовців США, дислокованих там для боротьби з організацією «Ісламська держава». Будь-який прямий конфлікт з Іраном, безперечно, обійдеться дорого – у військовому, фінансовому та дипломатичному планах. Іран розробив складні системи, зокрема озброєні безпілотники, такі як ті, які він постачає Москві, які напевно призведуть до втрат американської зброї та, можливо, військового персоналу.
Незважаючи на розуміння ризику, Сполучені Штати та Іран залишаються непохитними у підтримці своїх союзників, хоч і вважають, що зміна їх поточної політики матиме несприятливі політичні та стратегічні наслідки.
Більше того, здається, відсутні дипломатичні шляхи для деескалації. Наразі між Іраном і Сполученими Штатами чи їхніми європейськими союзниками не ведуться переговори ні щодо ядерної програми Ірану, ні щодо статусу санкцій, ні щодо регіональних питань. Схоже, що основні арабські держави зосереджені насамперед на обдумуванні наслідків війни Ізраїлю та ХАМАС, а не на уникненні конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном, хоча Королівство Саудівської Аравії закликало «уникати ескалації» після удару США/Великобританії по хуситах. Глобальним посередникам значною мірою бракує важелів впливу і на Вашингтон, і на Тегеран. Тим не менш, лідери США та Ірану усвідомлюють наслідки тотальної війни та, схоже, намагаються відкалібрувати свої дії, щоб спробувати уникнути цього.
Переклад групи ІС
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь наакаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram.Разом до Перемоги!
Сообщение Чи справді США та Іран прямують до конфлікту появились сначала на Iнформацiйний спротив.
