Депутатка Європарламенту від Латвії Тетяна Жданок мінімум з 2004 року працювала під кураторством спіробітників Пʼятої служби Федеральної служби безпеки РФ. Про це йдеться у розслідуванні російського видання The Insider, проведеному у співпраці з естонською редакцією сайту Delfi, латвійським центром журналістських розслідувань Re:Baltica та шведською газетою Expressen.
Як зазначає The Insider, коли саме Жданок завербували, встановити не вдалося, однак вже з 2005 року вона листувалася зі своїм куратором з ФСБ Сергієм Гладєєм, свідчать дані зі зламаного листування євродепутатки.
Серед іншого Жданок відправляла Гладєю на погодження проєкти порядку денного та пресрелізу за підсумками майбутньої конференції в Таллінні та Нарві, що була профінансована фракцією "Зелених" у Європарламенті та "Европейским свободным альянсом". Служба внутрішньої безпеки Естонії у 2005-му називала цю організацію "не більше ніж прикриттям ФСБ, створення якого було підготовлене у Санкт-Петербурзі та подане як тріумф у звіті безпосередньо директору ФСБ".
Також Жданок відправляла Гладєю звіти про проведену роботу та організовані заходи.
Зокрема, євродепутатка була організатором слухань в Європарламенті, присвячених протестам у Таллінні у звʼязку з перенесенням пам'ятника радянському солдату; запустила програму "Час русской школы" на радіо, у якій попереджала російськомовних мешканців Латвії про "можливі проблеми, пов'язані з відправленням дітей із російських сімей у латиські школи".
У 2010 році Жданок надіслала Гладєю плани з просування святкування в Латвії російського дня перемоги, попросивши €6 тисяч додаткого фінансування на закупку георгіївських стрічок та створення документального фільму про поїздку російських ветеранів до Австрії та Бельгії.
Жданок та Гладєй часто домовлялись про очні зустрічі, однак ніколи не обговорювали в листах їх теми.
У 2013 році Жданок отримала нового куратора Гладєй почав пересилати її звіти на анонімну поштову скриньку, пізніше представивши їй людину на ім'я Сергій Красін. За даними The Insider, "Красін" це діючий співробітник управління ФСБ у Санкт-Петербургі Сергій Бельтюков. У 2014 році, невдовзі після анексії Криму Росією, Жданок допомогла іншому співробітнику ФСБ Артему Курєєву отримати шенгенську візу для "відвідування Європарламента",
зазначає видання. У тому ж році вона грала роль "західного спостерігача" на "референдумі" в Криму.
Жданок заявила Delfi, що "не співпрацювала і не співпрацює зі спецслужбами". Вона наполягає, що злам особистого листування без санкції правоохоронних органів неприпустимий і є кримінальним злочином. У розмові з The Insider євродепутатка підтвердила, що була знайома з Гладєєм, однак наполягає, що їй було невідомо про його роботу у ФСБ. Питання про те, чому вона надсилала знайомому звіти та проєкти рішень на погодження, Жданок проігнорувала. Знайомство з іншими фігурантами розслідування вона заперечує.
У поліції безпеки Латвії виданню Re:Baltica повідомили, що принаймні один епізод розслідування ЗМІ будуть вивчати правоохоронні органи. Зокрема, відповідальність за допомогу іноземній державі у діяльності, направленій проти Латвії, була встановлена у 2016 році та не має зворотної дії. "Історичні епізоди, які зазначені у запитах, не кваліфікуються як злочин. Однак один лист був відправлений пізніше, у 2017 році. Ми обовʼязкового його оцінимо", заявив начальник поліції безпеки Нормундс Межвієтс.
Re:Baltica зазначає, що Жданок не зможе знову балотуватися у Європарламент у 2024 році, оскільки набрали сили зміни до законодавства, що забороняють брати участь у виборах колишнім члена комуністичної партії Радянського Союзу. Із закінченням повноважень вона також втратить недоторканність, підкреслює видання.
