У четвер, 29 лютого, російський диктатор Володимир Путін звернеться зі щорічною програмною промовою до Федеральних зборів Росії, у якій може окреслити курс дій Москви у відповідь на запит Придністров'я про "захист" з боку РФ.
Про це йдеться у новому зведенніІнституту вивчення війни. Його автори зосередили особливу увагу на рішенні «з'їзду депутатів всіх рівнів» у Придністров'ї звернутия до Ради Федерації та Державної Думи Росії з проханням про «захист» регіону нібито через «тиск Молдови».
Аналітики ISW наголошують, що загалом на з'їзді було прийнято сім рішень, які, ймовірно, «покликані надати Кремлю підстави для широкого спектру можливих ескалаційних дій проти Молдови — дій, які Кремль може розпочати як негайно, так і в довгостроковій перспективі».
Зокрема у звоєму зверненні придністровські чиновники нагадали про зобов’язання російської т.зв. «миротворчої місії» в Придністров'ї та приблизно «220 000 російських громадян», які, за їхнім твердженням, проживають у Придністров'ї. В ISW припускають, що ці заклики мають послужили основою для будь-якого потенційної російської інтервенції в Придністров'я та Молдову в найближчій або довгостроковій перспективі,
оскільки вони відповідають тому як Росія виправдовувала попередніх втручання, особливо вторгнення в Україну Останнім часом Кремль дедалі активніше поширює риторику щодо «співвітчизників Росії за кордоном», до яких належать етнічні росіяни та загалом російськомовні люди, щоб ще більше виправдати свою війну в Україні та, ймовірно, підготувати ґрунт для провокацій у країнах, де проживають т.зв. «співвітчизники». Кремль також використовував ідею захисту своїх «співвітчизників за кордоном», щоб виправдати той факт, що російські війська окупували Придністров'я з 1992 року. Зокрема зовсім нещодавно, 14 лютого 2024 року, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія «стурбована» правами громадян Росії в Придністров'ї та «не дозволить їм стати жертвами чергової авантюри Заходу».
З'їзд у Придністров'ї також окремо звернувся до:
- ООН та Європейського парламенту — із закликом припинити нібито «порушення» Молдовою прав і свобод Придністров'я,
- Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) — із закликом вплинути на Молдову задля «адекватного діалогу»,
- СНД — із закликом запобігти «ескалації на Дністрі»
- Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) — із закликом «забезпечити права жителів Придністров'я»,
- учасників переговорного процесу у форматі 5+2 щодо придністровського конфлікту (включає Росію, Україну, Придністров'я, Молдову та ОБСЄ як посередників та Європейський Союз і США як спостерігачів).
що ці звернення до міжнароних організацій і переговорних форматів мають на меті легітимізувати Придністров'я як нібито суверенне утворення, відокремлене від Молдови, хоча й без наполягань на його «незалежності», а також покликані надати Кремлю вже готове обґрунтування для ескалації та інтервенції нібито в ім'я виконання міжнародних зобов’язань як самої Росії, так і міжнародної спільноти загалом. У цьому сенсі аналітики ISW особливо підкреслюють розпливчасте звернення з'їзду депутатів Придністров'я до очолюваного Росією СНД. Адже заклик запобігти «ескалації на Дністрі» можна витлумачити як «дозвіл» для СНД діяти в усій Молдові, а не лише в Придністров'ї. А зосередженість усіх цих звернень на нібито «захисті прав і свобод» мешканців Придністров'я, ймовірно, покликана на меті підготувати таке підґрунтя для Кремля, яке б дозволило використати подібний наратив для запобігання «дискримінації» та «геноциду» щодо «росіян» у Молдові - як це робив Кремль напередодні та під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Кремль ще не окреслив, яким шляхом ескалації він має намір піти після «з'їзду депутатів» у Придністров'ї, хоча російський диктатор Володимир Путін може відповісти на ці запити під час свого сьогоднішнього програмного звернення до Федеральних зборів Росії, яке виголосить 29 лютого.Міністерство закордонних справ Росії 28 лютого у відповідь на звернення придністровських депутатів повідомило,
що захист інтересів жителів Придністров'я та «співвітчизників» Росії є одним із пріоритетів РФ, та пообіцяло «уважно розглянути» запити Придністров'я. Перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Костянтин Затулін заявив, що Дума розгляне пропозиції Придністров'я за погодженням з Путіним і МЗС Росії, щойно такі пропозиції надійдуть. Перший заступник голови комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Чепа запевнив, що звернення Придністров'я до Росії нібито передбачають мають економічну допомогу, а про військову допомогу Росії, мовляв, наразі не йдеться. Перший заступник голови комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив, що цей розгляне питання надання гуманітарної допомоги Придністров'ю, але «політичне питання» (ймовірно, йдеться про політичний статус Придністров'я) «наразі поза межами рівняння».
В ISW припускають, що Кремль може використати підсумки з'їзду депутатів у Придністров'ї, щоб обґрунтувати кілька можливих варіантів курсу дій, які не є взаємовиключними. Найімовірнішим з таких варіантів в Інституті вивчення війни наразі вважають сценарій,
за якого Кремль використає цей з'їзд як плацдарм для посилення своїх гібридних операцій, спрямованих на дестабілізацію та подальшу поляризацію Молдови напередодні переговорів щодо вступу Молдови до Європейського Союзу (ЄС) і майбутніх президентських виборів у Молдові - двох подій, що відбудуться в червні та та листопаді 2024 рок відповідно. Найнебезпечнішим варіантом дій Москвиможе бути формальна анексія Придністров'я в майбутньому, щоб виправдати військове втручання проти Молдови в довгостроковій перспективі. Ось всі п’ять можливих сценаріїв дій з боку Кремля, які описує ISW:
- Кремль може вирішити не вживати жодних негайних дій одразу після з'їзду 28 лютого, що збереже поточний статус-кво між Придністров'ям і Молдовою. Якщо Путін бачить власні конкретні часові рамки для російської інтервенці в Молдову чи розвитку ескалації в майбутньому, а «влада» Придністров'я намагається прискорити цей термін своїми запитами, то Путін може відмовитися від такого «прискореного» сценарію дій та не виживати негайних заходів. Однак Путін може вирішити задовольнити ці запити пізніше, попереджають аналітики.
- Кремль може зчинити посилений дипломатичний тиск на Молдову, щоб домагатися скасування її оновленого Митного кодексу, який набув чинності 1 січня 2024 року. Придністровські офіційні особи регулярно вказували на нові митні правила, запроваджені Молдовою, як на головний предмет своїх скарг. У Придністров'ї продовжують називати ці нові митні правила частиною нібито «економічної війни» Молдови проти Придністров'я, з окрема такі закиди звучали і на з'їзді 28 лютого. Тож Кремль може вирішити надати додаткову економічну підтримку Придністров'ю через гуманітарну, фінансову допомогу чи нові торгові угоди в рамках своїх спроб подальшого тиску на економіку Молдови, щоб змусити Кишинів капітулювати перед вимогами Придністров'я і скасувати новий Митний кодекс. Однак митні зміни, запроваджені Молдовою, мають важливе значення для узгодження з правилами ЄС у рамках шляху Молдови до членства в Євросоюзі,
- Кремль може спробувати надіслати додаткову військову допомогу придністровським силам у майбутньому, хоча наразі незрозуміло, як Москва сподіватиметься доправити техніку чи війська в Придністров'я. Якщо Кремль вирішить інтерпретувати заклик до «захисту» у військовому сенсі, то Росія може відправити в Придністров'я військову допомогу у вигляді додаткових російських «миротворців» або військової техніки та зброї. Однак Придністров'я не має виходу до моря та, окрім власне Молдови, межує з Україною з одного боку і Румунією — з іншого. Тож незрозуміло, як Росія транспортуватиме цю техніку і війська в регіон, враховуючи, що їй довелося б перетнути український або румунський (тобто НАТО) повітряний простір чи ж спробувати здійснити широкомасштабну наземну операцію через Одеську область України, яку російські сили навряд чи здатні провести. Адже така операція потребувала б від РФ залучення ресурсів, які зараз ведуть наступальні дії на сході України та, ймовірно, зазнала б невдачі в будь-якому випадку, прогнозують в ISW.
- Найімовірніший сценарій: Кремль може посилити гібридні операції, спрямовані на дестабілізацію та подальшу поляризацію політичної ситуації та суспільних настроїв у Молдови напередодні переговорів про вступ Молдови до ЄС у червні 2024 року та президентських виборів у Молдові в листопаді 2024 року. Раніше ISW оцінював, що рішення ЄС від 14 грудня 2023 року про початок переговорів щодо членства з Молдовою та Україною, ймовірно, спровокувало підготовку Кремля до можливої гібридної операції проти Молдови. Тоді аналітики передбачали, що Кремль може посилити інформаційні операції, звинувачуючи Захід у веденні антиросійської гібридної війни проти Молдови та/або звинувачуючи саму Молдову атаках на цивільних осіб у Придністров'ї.
- Найнебезпечніший сценарій: Кремль може прийняти рішення про анексію Придністров'я в майбутньому, щоб виправдати військове втручання проти Молдови в довгостроковій перспективі. Кремль раніше використовував подібні брехливі тези щодо «захисту російських громадян і співвітчизників», щоб виправдати військову інтервенцію проти Грузії та України. Утім, поки ISW не помічає жодних чітких ознак підготовки російських військових до інтервенції в Придністров'я чи Молдову. Раніше ISW оцінював, що російські війська, які зараз перебувають у Придністров'ї, можуть загрожувати стабільності Молдови, але ISW не спостерігав ознак того, що вони готуються це зробити.
