19 травня стало відомо про те, що вертоліт з президентом Ірану Ібрагімом Раїсі зазнав аварії в Азербайджані. Reuters з посиланням на іранського чиновника пише про можливу загибель Раїсі.
NV наводить головні факти з біографії Раїсі.
Прокурор з сумнівною освітою, причетний до масових стратІбрагім Раїсі народився 14 грудня 1960 року в родині священнослужителя в районі Ноган у Мешхеді, батько Раїсі помер, коли йому було п’ять років.
Сам Раїсі стверджує, що отримав ступінь доктора приватного права в університеті Мотахарі, однак перська служба BBСповідомляла, що цей факт є сумнівним.
За словами Алекса Ватанки з Інституту Близького Сходу, «точна релігійна кваліфікація» Раїсі є «болючим питанням». Деякий час він називав себе аятолою на своєму особистому веб-сайті. Однак Ватанка стверджує, що ЗМІ «розголосили відсутність у нього формальної релігійної освіти» та дипломів, після чого Раїсі перестав претендувати на володіння вищезгаданим званням. В указі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї про призначення Раїсі президентом його названо ходжат-ол-есламом — це духовний ранг нижчий за аятоллу.
У 1981 році Раїсі був призначений прокурором міста Карадж. Пізніше він також був призначений прокурором Хамадана і обіймав обидві посади, діючи водночас у двох містах, віддалених одне від одного понад 300 км. Через чотири місяці він був призначений прокурором провінції Хамадан.
У 1985 році Раїсі був призначений заступником прокурора Тегерана і переїхав до столиці. На початку 1988 року він потрапив у поле зору лідера ісламської революції в Ірані аятолли Рухолли Хомейні та отримав від нього спеціальні повноваження (незалежні від судової влади) для вирішення правових питань у деяких провінціях, таких як Лорестан, Семнан і Керманшах.
Раїсі називають одним із чотирьох осіб, причетних до масових страт іранських політв'язнів у 1988 році, які почалися 19 липня 1988 року і тривали приблизно п’ять місяців. Більшість вбитих були прихильниками Народних моджахедів Ірану, хоча прихильників інших лівих партій теж страчували.
За даними Amnesty International, «тисячі політичних дисидентів систематично піддавалися насильницькому зникненню в іранських місцях ув’язнення по всій країні та страчувалися позасудово згідно з наказом,
виданим верховним лідером Ірану та реалізованим у в’язницях країни. Багато з тих, хто був вбитий, були піддані тортурам та іншим жорстоким, нелюдським або таким, що принижують гідність, поводженню чи покаранню в процесі». Точна кількість страчених залишається предметом суперечок.
AP пише, що у 2019 році Раїсі потрапив під санкції США за причетність до цих страт.
Після смерті Хомейні та обрання Алі Хаменеї новим верховним лідером у 1989 році Раїсі був призначений прокурором Тегерана. Він займав цю посаду до 1994 року, коли його призначили начальником Управління генеральної інспекції.
З 2004 по 2014 рік Раїсі працював першим заступником голови юстиції Ірану, а у 2014 році був призначений генпрокурором Ірану і займав цю посаду до 2016 року. З 2012 по 2021 рік він також обіймав посаду прокурора Спеціального духовного суду.
З 2019 року Раїсі очолював судову владу Ірану.
Участь у президентських виборах у 2017 році та перемога у 2021 Вперше Раїсі балотувався у президенти Ірану у 2017 році. Його кандидатуру висунув Народний фронт Сил ісламської революції (JAMNA) та підтримав Фронт стабільності ісламської революції.
Незважаючи на те, що кандидат від консерваторів Мохаммад Багер Галібаф зняв свою кандидатуру на користь Раїсі, він програв вибори Хасану Роухані, набравши 38,30% голосів. Раїсі не привітав Роухані з перемогою та намагався оскаржити результати виборів.
Йому вдалося перемогти лише на наступних президентських виборах у 2021 році.
Під час передвиборчих перегонів Раїсі обіцяв боротися проти бідності та корупції, а також побудувати за чотири роки 4 мільйони нових будинків.
Політика Раїсі щодо України та РосіїПісля початку повномасштабного вторгнення в Україну Раїсі подзвонив російському диктатору Володимиру Путіну, щоб його підтримати. «Розширення НАТО є серйозною загрозою стабільності та безпеці незалежних країн у різних регіонах», — заявив під час цієї розмови президент Ірану, висловивши надію, що «те, що відбувається», в кінцевому підсумку принесе користь «націям і регіону».
Дотримуючись лінії Кремля, прописаної російським ЗМІ, державний мовник Ірану відмовився називати російську агресію «війною» або «вторгненням», натомість називаючи її «спеціальною воєнною операцією».
За два роки війни Іран та Росія встановили тісне військове співробітництво, зокрема, Іран масово постачає Росії ударні дрони — шахеди а також допомігрозпочати виробництво таких дронів на території Росії У квітні 2024 року ЗМІ писали, що Росія планує передати Ірану системи ППО та винищувачі
Політика Раїсі щодо ІзраїлюУ квітні 2022 року Раїсі заявив, що Ізраїль стане мішенню збройних сил його країни, якщо він зробить «найменший крок» проти Ірану.
У 2023 році, після нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль, скоєння ними масових вбивств, захоплення заручників і початку у відповідь війни Ізраїлю проти ХАМАС, Раїсі звинуватив Ізраїль у вчиненні геноциду проти палестинців у Газі «за підтримки Сполучених Штатів і деяких європейських країн».
Після удару по іранському консульству в Сирії 1 квітня 2024 року, в якому іранці звинувачують ізраїльтян, 13 квітня 2024 року Іран почав очікувану атаку, запустивши по Ізраїлю сотні дронів і ракет.
Під час цієї атаки Іран випустив по Ізраїлю близько 350 ракет і дронів які несли загалом 60 тонн вибухівки. Представник ЦАХАЛ контр-адмірал Даніель Хагарі заявив,
що атака могла завдати величезної шкоди. Однак на територію Ізраїлю проникли лише кілька іранських ракет.
Інститут вивчення війни повідомив, що іранська атака на Ізраїль аналогічна до тих, які Росія неодноразово здійснювала проти України, намагаючись визначити оптимальний спосіб, як прорвати протиповітряну і протиракетну оборону західного зразка.
16 квітня Раїсі заявив що навіть «найменші дії» Ізраїлю у відповідь на масований удар у ніч проти, 14 квітня, отримають «болючу відповідь».
ЗМІ писали, що влада Ізраїлю готувала в цей день удари по Ірану однак адміністрація Байдена попередила, що ескалація з Іраном не в інтересах США чи Ізраїлю, і закликала Ізраїль «бути обережним» з відповіддю. За даними ЗМІ, Ізраїль повідомив адміністрацію Байдена, що вирішив почекати. 19 квітня Ізраїль вдарив трьома ракетами по радарному комплексу ППО в Ірані
Підтримка статевої сегрегації та придушення протестів в ІраніРаїсі є прибічником жорсткої лінії в іранській політиці. Він рішуче підтримує статеву сегрегацію. В інтерв'ю 2014 року про заплановану сегрегацію в муніципалітеті Тегерана він сказав,
що вважає «що це гарний крок, тому що більшість жінок краще виконують роботу в абсолютно невимушеній атмосфері».
Він також підтримує ісламізацію університетів та цензуру західної культури.
У вересні 2022 року після смерті затриманої іранською «поліцією моралі» за «неправильне» носіння хіджабу та жорстоко побитої Махси Аміні в Ірані спалахнули масові протести. Тоді Раїсі заявляв, що Іран повинен «рішуче впоратися з тими, хто виступає проти безпеки та спокою в країні».
Повідомлялося, що під час протестів загинули десятки людей, десятки тисяч були затримані
Правозахисні організації стверджували, що під час репресій було вбито понад 500 людей, зокрема 70 неповнолітніх.
За допомогою репресій іранській владі вдалося придушити протести.
Більшість затриманих протестувальників помилували у лютому 2023 року, але кількох з них стратили, звинувативши у вбивстві силовиків Amnesty International заявила, що прискорений судовий процес над ними був помилковим і використовував «зізнання, затьмарені тортурами».
