Законодавці щонайменше шістьох країн заявляють, що китайські дипломати просять не брати участь у зустрічі щодо Китаю на Тайвані. Про це повідомляє AP у неділю, 28 липня.
У понеділок, 29 липня, у Тайбеї розпочнеться Міжпарламентський саміт з питань Китаю (IPAC). Це міжнародна коаліція критично налаштованих до Пекіна законодавців. У заході візьмуть участь 25 держав.
Як пише AP, IPAC давно стикається з тиском з боку уряду Китаю. Так, деякі члени групи потрапили під санкції Пекіна.
У матеріалі зазначається, що політики з Колумбії, Болівії, Словаччини, Північної Македонії, Боснії та ще однієї азійської країни, яка відмовилась називатися, заявляють про отримання повідомлень, дзвінків і термінових запитів на зустрічі, що «суперечать їхнім планам поїхати до Тайбея».
За словами директора Міжпарламентського альянсу Люка де Пулфорда, тиск з боку китайських чиновників за останні кілька днів «був безпрецедентним». Адже під час минулих зустрічей альянсу в інших місцях дипломати Китаю підходили до законодавців лише після їх завершення. Натомість цьогоріч, коли IPAC вперше проходить на Тайвані,
такі дії схожі на «спробу перешкодити учасникам в участі в заході», зазначив Пулфорд.
Болівійська сенаторка Сента Рек зазначила, що подала ноту протесту після того, як китайський дипломат зателефонував їй і сказав не їхати на Тайвань. Він заявив, що нібито островом керує «президент-самозванець», а саміт проводить організація, що «не відповідає політиці материкового Китаю».
AP пише, що Китай регулярно «погрожує відплатою» тим політикам та країнам, які висловлюють підтримку Тайваню.
Китай рішуче відстоює свої претензії на Тайвань і розглядає його як власну територію.
Загострення відносин між Китаєм і Тайванем: що відомо27 грудня 2023 року китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що «возз'єднання» Китаю з Тайванем «неминуче». Він додав, що «у цьому полягає головний національний інтерес, і цього бажає народ», а в новорічному зверненні до народу зазначив, що Китай «безсумнівно возз'єднається»
Напруженість навколо Тайваню стала однією з тем розмови на зустрічі лідерів США і Китаю Джо Байдена і Сі Цзіньпіна 15 листопада
Тоді, за даними CNN, Сі Цзіньпін сказав Байдену, що США мають «вжити реальних дій,
щоб виконати своє зобов’язання не підтримувати «незалежність Тайваню»
Він також закликав США припинити озброювати Тайвань і підтримати «мирне возз'єднання» Китаю.
6 січня 2024 року Міністерство оборони Тайваню звинуватило Китай у загрозі авіаційній безпеці та веденні психологічної війни проти населення острова через запуск повітряних куль за кілька днів до виборів.
13 січня на виборах президента Тайваню переміг прозахідний кандидат Лай Цинде, який підтримує незалежність острова.
25 січня спікер міністерства оборони Китаю У Цянь заявив, що Тайвань «ніколи не буде незалежною державою»
5 березня прем'єр Китаю Лі Цян виключив формулювання про «мирне возз'єднання» з Тайванем у новій урядовій доповіді. Хоча раніше такі заяви були регулярно.
20 березня глава Індо-Тихоокеанського командування США адмірал Джон Акіліно заявив, що Китай нарощує військовий і ядерний арсенали в рекордних масштабах із часів Другої світової війни, готуючись до вторгнення на острів Тайвань до 2027 року.
29 березня глава МЗС Тайваню Джозеф Ву заявив, що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування Китаю, оскільки перемога Росії може заохотити Пекін до агресії проти Тайваню і сприятиме антиамериканській пропаганді.
23 травня Китай розпочав масштабні дводенні військові навчання за участю армії, флоту, військово-повітряних сил і ракетних військ у районах навколо Тайваню.
У відповідь на це Тайвань підняв у повітря літаки, а також перевів війська в підвищену бойову готовність.
