Монголія відмовою від виконання ордеру Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт президента Росії Володимира Путіна "свідомо поставила під удар свою міжнародну суб'єктність", а сам очільник Кремля "принизив країну, цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі", заявив генеральний прокурор України Андрій Костін у вівторок, 3 вересня.
"Хотів би нагадати представникам влади цієї країни, що здатність дотримуватися своїх зобов'язань за міжнародним правом - це один з основних критеріїв належності держави до цивілізованого світу. Світу, який цінує людське життя та свободу. Надання гарантій безпеки злочинцеві підриває саму суть глобальної правової системи і серйозно порушує цінності демократичних країн", - написав Костін у Facebook.
"Україна добре знає ціну незалежності. Норми міжнародного права створені саме для того, щоб народи у світі не платили кров'ю за свою свободу, як зараз за неї платять українці. Ми продовжимо активну співпрацю з міжнародними партнерами, щоб забезпечити покарання для воєнних злочинців і відновити справедливість для всіх,
хто постраждав від російської агресії", - додав генпрокурор.
У Європарламенті вважають, що дії Монголії створять прецедентТим часом заступник голови комісії Європейського парламенту з закордонних справах Урмас Пает закликав верховного представника Європейського Союзу Жозепа Борреля відреагувати на поведінку Монголії, повідомляє естонський мовник ERR.
"Ми просто повинні виконати вимогу МКС - заарештувати злочинця Путіна і доставити його в Гаагу. Якщо Монголія не виконає своїх обов'язків члена МКС, Євросоюз повинен послати їй чіткий сигнал у вигляді дипломатичних та економічних заходів", - сказав Пает.
"Відмова Монголії заарештувати Путіна створить прецедент і відкриє шлях іншим країнам до вибіркового застосування ордерів на арешт МКС", - ідеться в зверненні низки євродепутатів до Борреля.
Ордер на арешт ПутінаМКС розшукує Путіна з 17 березня 2023 року, як і його уповноважену з прав дитини Марію Львову-Бєлову, за воєнні злочини в Україні, зокрема депортацією дітей з окупованих росіянами територій України до РФ.
Монголія стала членом МКС у 2003 році. Згідно з установчим договором, держава зобов'язана співпрацювати з судом, в тому числі заарештовувати і видавати будь-яких підозрюваних, які в'їжджають на її територію. У 2023 році Монголія також номінувала одного з суддів свого Верховного суду на посаду судді МКС, і він став першим монгольським суддею Міжнародного кримінального суду.
Раніше ЄС і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) заявляли, що очікують від Монголії арешту Путіна, якщо той відвідає країну. Також заарештувати Путіна закликала Молдову Україна. Втім зранку у вівторок Путіна зустріла почесна монгольська варта, а потім з ним провів зустріч президент Монголії, з яким вони разом поклали вінок до пам'ятника радянському полководцю Георгію Жукову. Візит триває.