Президент Республіки Кіпр Нікос Хрістодулідіс представив своє стратегічне бачення, а також теоретичні та практичні аспекти потенційної майбутньої інтеграції Кіпру в НАТО під час своєї нещодавньої зустрічі з президентом США Джо Байденом.
Про це повідомляє Kathimerini з посиланням на ексклюзивну інформацію.
Пропозиція Кіпру, яка складається з взаємозалежних етапів, вже отримала позитивну відповідь США. Радник з національної безпеки Джейк Салліван назвав це «виграшним», підкресливши значні можливості, які можуть сприяти такому сценарію.
Видання зазначає, що це вже не перша розмову про процес ступу Кіпру до НАТО, але зараз це «політично зріла ініціатива».
Президент Кіпру також обговорив цей план із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Бухаресті під час саміту Європейського політичного співтовариства.
Ключовий пункт плану — Інституціоналізація – це процес, коли щось, що раніше було неформальним або нерегульованим, стає офіційним, встановленим і загальноприйнятим. Так міжнародні відносини можуть перетворюватися на більш структуровані та формальні взаємодії.
">
інституціоналізація відносин Кіпру з НАТО — це сходинка до повного членства в Альянсі. Однак цей крок залежить від ряду передумов, включаючи прогрес у кіпрській проблемі та покращення відносин між ЄС і Туреччиною. Позитивні результати в цих сферах можуть відкрити значні переваги для Туреччини, такі як доступ до європейських організацій і ресурсів – перспектива, яка зараз перешкоджає вето Кіпру. Успіх цієї ініціативи вимагатиме багаторівневої міжнародної співпраці, яку Республіка Кіпр готова підтримати.Окрім дипломатичних рамок, Кіпр представив США три стратегічні запити, щоб наблизитися до НАТО. По-перше, Кіпр прагне перетворити звільнення від ембарго США на постачання зброї, яке оновлюють щороку, на довгострокову угоду тривалістю щонайменше три-пʼять років. Чинний президент США Джо Байден пообіцяв проконсультуватися з Конгресом щодо розгляду цього «розумного» запиту. Поправку щодо цього питання можуть включити до оборонного бюджету США (NDAA) до кінця року.
Кіпр також просить збільшити кількість місць для підготовки офіцерів Національної гвардії у військових академіях США — там на цю пропозицію відреагували прихильно,
розглядаючи це як взаємовигідний розвиток.
Крім цих пунктів, Кіпр розраховує на допомогу від США, щоб модернізувати свій військовий потенціал для вимог стандартів НАТО.
Країна вже має значну інфраструктуру, зокрема, порти, аеропорти та військові об’єкти, які зараз обслуговують збройні сили США. Ці активи справили враження на США — їх вважають «життєво важливими для довгострокової регіональної стратегії», пише Kathimerini.
Однією з ключових сфер інтересів є база Андреас Папандреу в Пафосі, яка привернула увагу США потенційною постійною військовою присутністю. Однак просторові обмеження через існуючі іноземні дислокації наразі перешкоджають такому розташуванню. Щоб розвʼязувати цю проблему, Кіпр готовий звернутися за фінансовою допомогою до США, щоб розширити базу — це дозволить їй відповідати стандартам США та приймати американський персонал на постійній основі.
Делегація американських сенаторів, які мають вплив у найважливіших комітетах Конгресу, оцінила об’єкт, як той, що має «велике стратегічне значення».
Зростання ролі Кіпру в стратегії США також відображається в дискусіях президента Кіпру з ключовими фігурами республіканської більшості в Конгресі після перемоги Дональда Трампа на виборах.
Один сенатор назвав Кіпр «країною, на яку ми можемо покластися, щоб досягти того, чого хочемо в регіоні». А кандидат Трампа на посаду наступного держсекретаря Марко Рубіо глибоко розуміє геополітичну динаміку та планує зміцнити співпрацю з тристороннім партнерством Ізраїлю, Греції та Кіпру, пише Kathimerini.
Геополітична ситуація навколо КіпруКіпр зараз розділений на північ і південь, де живуть кіпріоти-турки та кіпріоти-греки відповідно. Це сталося після вторгнення Туреччини в 1974 році, коли та відреагувала на переворот на острові, який підтримала Греція.
Туреччина не визнає владу Кіпру над усім островом, тому країни намагалися знайти компроміс. Остання спроба врегулювати конфлікт була у 2017 році, але переговори зайшли у глухий кут.
Водночас Республіка Кіпр входить до Європейського Союзу, її владу над островом визнали на міжнародному рівні.
У лютому 2023 року новим президентом Кіпру став колишній очільник Міністерства закордонних справ Нікос Хрістодулідіс. Він поставив собі за мету вийти з глухого кута в переговорах про воззʼєднання Кіпру з анексованою турецькою частиною острова.
