Сирійські повстанці 8 грудня увійшли в Дамаск, фактично завершуючи правління Башара Асада, який, за повідомленнями, залишив столицю і вилетів у невідомому напрямку. Цей значний поворот у сирійському конфлікті стався на тлі блискавичного наступу повстанців, які за півтора тижні встановили контроль над ключовими містами, включно з Алеппо, Хомсом і Хамою.
Головні події:
- Вхід у Дамаск: Повстанці увійшли до столиці Сирії, не зустрівши значного опору з боку урядових військ, які раніше почали масовий відступ. Жителі міста повідомляють про звуки стрілянини, але на головних вулицях люди святкують, скандуючи гасла про свободу.
- Евакуація Башара Асада: Два високопоставлені офіцери Сирійської арабської армії (САР) підтвердили, що Асад залишив Дамаск на борту літака, імовірно, Іл-76Т, який пізніше зник із радарів у районі Аль-Сувейрі. Повідомляється, що Асад оголосив про свій відступ, фактично визнаючи падіння режиму.
- Оголошення перемоги: Повстанці оголосили Дамаск "вільним від тиранії" і заявили про свою мету створити демократичну державу, зберігаючи територіальну цілісність країни.
На додаток, вони почали захоплювати офіси державних ЗМІ для трансляції своєї перемоги.
- Крах армії Асада: Сирійська армія в особі Генерального штабу визнала крах режиму і віддала наказ про складання зброї.
- Реакція союзників: Росія та Іран, незважаючи на заяви про підтримку Асада, фактично не надали йому реальної допомоги. Повідомляється про евакуацію російських та іранських військових і персоналу з Сирії.
Башар Асад перебував при владі з 2000 року, змінивши свого батька Хафеза Асада. За час його правління Сирія занурилася в громадянську війну, яка розпочалася 2011 року і забрала сотні тисяч життів. Його правління супроводжувалося жорсткими репресіями, що стало однією з причин початку народного повстання.
Повстанці заявили про свої наміри створити демократичну державу, однак з огляду на внутрішні розбіжності в лавах коаліції та зруйновану інфраструктуру країни, перед новим керівництвом стоять колосальні виклики. Цей момент стане поворотним не лише для Сирії, а й для всього Близького Сходу, змінюючи баланс сил у регіоні та перспективи міжнародних відносин.