Одразу після своєї інавгурації 29 грудня Михаїл Кавелашвілі підписав закони, які парламент Грузії ухвалив у третьому читанні 13 грудня Легітимність парламенту не визнає Саломе Зурабішвілі та опозиція.
Про це повідомляє «Радіо Свобода».
Документи, ухвалені однопартійним парламентом в особі «Грузинської мрії», правозахисники називають «репресивними», «обмежувальними», «каральними» та «недемократичними».
Михаїл Кавелашвілі підписав, зокрема, такі закони:
- зміни до КУпАПу, які забороняють закривати обличчя, використовувати піротехніку на протестах та вводять інші обмеження;
- зміни до Кримінального кодексу та закону про безпеку продукції щодо зберігання та використання піротехніки;
- поправка до закону про збори та демонстрації;
- закон про міліцію — це спрощує старт кар’єри в МВС певним категоріям працівників;
- зміни до закону про державну охорону — на підставі них Саломе Зурабішвілі більше не матиме держохорони;
- зміни у виборчому кодексі — це збільшує частку мажоритарного елементу в муніципалітетах;
- зміни в законі про державну службу — на думку правозахисників, це спрощує звільнення людей за політичними мотивами.
однак частина з них дійсна з моменту підписання Кавелашвілі. Отже, ці норми вже діють з 30 грудня:
- використання піротехніки та лазерів на протестах карається штрафом 2000 ларі;
- затуляння обличчя маскою або приховування його будь-яким чином — штраф 2000 ларі;
- організоване перекриття дороги транспортними засобами — штраф 1000 ларі та позбавлення посвідчення водія на один рік;
- розміщення протестного напису або плаката без дозволу та «псування зовнішнього вигляду міста» — штраф 1000 ларі (замість 50 ларі, як було донині);
- повторні штрафи становлять 2000 і 3000 ларі;
- незаконне носіння форменого одягу МВС або «подібних до нього атрибутів» — штраф 2000 ларі;
- збільшено адміністративні штрафи за блокування дороги — 5000 ларі замість 500 за участь, за організацію — 15 000 ларі замість 5000.
Президентські вибори у ГрузіїВибори президента Грузії відбулися 14 грудня.
Виборча колегія, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», обрала очільником держави Михаїла Кавелашвілі На тлі цього однопартійний парламент ухвалив низку законопроєктів, один з яких позбавить Зурабішвілі державного захисту після закінчення її президентських повноважень.
У жовтні Конституційний суд Грузії визнав, що Зурабішвілі порушила закон, здійснивши візити до Європи без погодження урядом. Влада відмовила президентці у закордонних зустрічах, тож вона їздила до європейських партнерів власним коштом.
Що передувалоУ жовтні в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результатів виборів не визнав Європарламент
Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести
28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки. Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Сполучене Королівство теж призупинить підтримку грузинської влади та обмежить співпрацю з нею.
