Мені завжди більше боліло за свободу слова та медіа у нас в Україні, ніж десь в Америці. Через це я вчора дещо саркастично відреагував на новину про закриття «Голосу Америки» та «Радіо Свобода», і навіть зачепив особисто Олексія Мустафіна, про що шкодую (те прикре речення я відразу видалив, як тільки усвідомив це). І щиро у нього перепрошую.
Звісно, мені не все одно, що відбувається з медіа в інших країнах, особливо з тих, які тісно пов’язані з Україною, зокрема й медіа в США.
Я не слухав «голоси» в радянські часи. Так, ми хлопцями знали, що є такі антирадянські радіостанції, навіть шукали їхні хвилі, але це все була забавка, а не справжня цікавість новинами.
Моє щире знайомство з «Радіо Свобода» сталося під час війни за незалежність у Чечні (Ічкерії). Саме на її радіохвилях я дізнавався новини про події там, про героїчний спротив генерала Дудаєва. Адже в ті часи ані російські, ані українські офіційні джерела не давали об’єктивних новин про цю війну.
Проте з журналістами «Радіо Свобода» я познайомився набагато пізніше, коли працював у профспілці. Наприклад, Володимир Притула бувЧитати все за адресою:https://detector.media/community/article/239139/2025-03-18-pro-radio-svoboda-ta-svobodu-slova/
