Про це пише NewsMaker.
У Національному центрі боротьби з корупцією (НЦПК) пояснили, що Гуцул фігурує у кримінальній справі щодо незаконного фінансування кампанії на виборах башкана 2023 року, тож на неї були покладені обмеження щодо виїзду за кордон.
Гуцул підозрюють у тому, що вона організувала фальсифікацію документів про грошові пожертвування на її користь та документів, що підтверджують джерела фінансових коштів. За даними НЦПК, йдеться про 370 тисяч леїв із заборонених законом джерел у розмірі, які згодом використали у передвиборчій кампанії.
У травні 2023 року Гуцул перемогла на виборах башкана, будучи кандидаткою від проросійської партії «Шор», згодом визнаною неконституційною.
Перед затриманням НЦПК завершив подання доказів в іншій справі проти Гуцул — про незаконне фінансування «Шор». За версією звинувачення, Гуцул на посаді секретаря партії систематично ввозила до Молдови гроші, отримані від організованої злочинної групи з росії.
Окрім того, вона фігурує у справі про організацію протестів у Кишиневі 2022 року, де за даними слідства, відповідала за виплати людям, які мітингували біля державних установ.
Глава Гагаузії провину не визнає і вважає, що кримінальна справа проти неї сфабрикована владою Молдови.
Затримання викликало хвилю критики — гагаузькі депутати заявили про «незаконні дії правоохоронних органів» та оголосили екстрене засідання на 26 березня. Проросійські канали заявили, що Гуцул є «справжнім патріотом Гагаузії», а її затримання — «санкціями авторитарного режиму Маї Санду».
Зазначимо, Гуцул називають «відверто проросійською політикинею». Наприклад, у березні 2024-го вона їздила до росії скаржитися на «утиски» місцевого населення й прохала про «підтримку» у москви. У жовтні 2024 року Євросоюз вніс Гуцул у санкційний список.
