Хто заплатить найбільше?
Отже, приблизно проти 60 «найгірших кривдників» США буде введено спеціальні та набагато масштабніші тарифи, які набувають чинності 9 квітня. Зокрема США запровадять нові мита на імпорт: 20% для ЄС, 31% для Швейцарії, 24% для Японії, 46% для В’єтнаму, 32% для Тайваню, 26% для Індії, 25% Південної Кореї, 36% для Таїланду, 32% для Індонезії, 24% для Малайзії, 49% для Камбоджі, 30% для Південної Африки.
Та головний об'єкт тарифного гніву Трампа - це Китай, оскільки є провідним експортером товарів до Америки. США мають з Китаєм гігантський дефіцит торгівлі. Ще під час першого президентського терміну Трамп вів торгову війну з головним економічним і військовим суперником. Особливих успіхів ця війна не принесла, і новоспечений американський президент знову взявся за старе, щойно повернувся до Білого дому у січні 2025 року. Він запровадив нові мита, і після додаткових, оголошених 2 квітня, загальний податок на ввезення китайських товарів у США зросте до 54%. Більше того, на 2 травня Трамп намітив новий удар по китайських товарах. З цієї дати він скасовує виняток для інтернет-магазинів,
який дозволяв відправляти до США посилки дешевше за 800 доларів без податків та митних перевірок. Лише минулого року американці отримали майже 1,5 мільярдів таких відправлень. Скасування преференцій для інтернет-магазинів вдарить насамперед по китайських рітейлерах на зразок Shein і Temu.
За словами фінансового експерта Олексія Куща США поступово перетворюється на «глобального митаря», який збирає зі своїх союзників різноманітні ренти: енергетичну та безпекову з ЄС, торговельну — з країн-торгівельних партнерів, технологічну тощо. «На думку Трампа, не США мають фінансувати лояльні до себе політичні режими по всьому світу, а союзники — платити США за право бути з Америкою та користатись її захистом, ринком збуту, енергетичним ресурсами та технологіями. Трамп вважає, що американський ринок — це своєрідний «супермакркет де люкс», де продавці мають платити «за полицю»», - говорить експерт. Торік США імпортували товарів на $3,3 трлн, тобто кожний мешканець Америки профінансував імпорт в середньому на $10 тис., віддавши на це більше двох середньомісячних заробітних плат.
До того ж ситуація погіршується збоєм у фінансовій моделі, за якою США могли покривати дефіцит державного бюджету.
«Десятиріччями ліберальна торгівельна модель спиралася на таку фінансову технологію: країни — торговельні партнери продають на американському ринку свої товари і частину виручки вкладають в американські державні облігації — трежеріс. Це дозволяло США фінансувати дефіцит бюджету та соціальні програми. Але були й токсичні похідні — зростання рівня державного боргу відносно ВВП (понад 125%) та дефіциту федерального бюджету (понад 6%). Обидва показники підійшли до критичної межі. Але вказана вище модель дала перший збій, коли головні покупці трежеріс, Китай та Японія, почали скорочувати вкладення в американські казначейські цінні папери», - говорить експерт. Зазначимо, Китай підтримував глобальний попит на долар, бо це йому було вигідно. У найкращі часи його вкладення в трежеріс сягали майже $1,3 трлн. Але зараз вони впали до позначки у $750 млрд. Почала скорочувати вкладення в трежеріс і Японія, хоча, на відміну від Китаю, не через політичні, а суто економічні причини.
«Зруйнувалися й колишні альянси у вигляді країн, які вийшли з трежеріс: РФ як сировинний придаток світової економіки, Китай як придаток у вигляді трудових ресурсів та Саудівська Аравія як нафтовий резерв. Після цілої низки затратних геополітичних проектів США вже майже не можуть «давати» і готуються «приймати». Тобто механіка зрозуміла: американський лідер намагається скоротити дефіцит федерального бюджету за рахунок усього світу, а не простих американців. Але слід очікувати й на зворотній ефект: різко скоротиться потік товарів у США», - зазначає Кущ.
За прогнозами експерта, в найгіршому сценарії, якщо світова торгівля скоротиться на 10% і більше, слід очікувати не просто гальмування зростання світового ВВП, а й його падіння на 2–3%. Ймовірність такого сценарію можна оцінити в 20%. Ще 30% даємо на реалізацію лайт-сценарію: падіння світової торгівлі на 2–5% і скорочення темпів зростання світового ВВП до 0–1,5%. Третій сценарій з імовірністю 50% полягає в тому, що торговельна атака Трампа призведе до багатосторонніх перемовин, які завершаться повним зняттям тарифних і нетарифних блоків на шляху експорту американських товарів на ринки інших країн,
насамперед Євросоюзу, Китаю та Індії.
Та поки напруження зростає. Китай вже прийняв виклик і відповів дзеркальним митом на імпорт американських товарів у розмірі 34%. Отже торгову світову війну можна вважати офіційно відкритою. Китайські аналітики оцінюють вплив торгівельної війни на темпи зростання ВВП Китаю у розмірі 16% від загальної динаміки. Тобто якщо Китай зростає на рівні 5%, то буде — на 4%. Втім, цей розрахунок не включає в себе кумулятивний ефект від скорочення обсягів світової торгівлі по всьому світу.
Найшвидше на ситуацію відреагували фондові ринки. Наприклад, індекс S&P 500 минулого тижня майже відразу впав на 4,8% (найшвидше з червня 2020 р.), а індекс Nasdaq 100 втратив 5,4%. У свою чергу криптобіржа Coinbase Global впала приблизно на 4%, тоді як основний власник біткоїнів Strategy впала на 3%. Серед майнерів MARA Holdings, Riot Platforms та Bitfarms впали приблизно на 4%, 5% та 6% відповідно. Біткоїн, найбільша криптовалюта, впала на 2,3%, а ефір упав на 3,3%.
Соціолог Ігор Ейдман припускає, що через якийсь час президент Трамп неминуче пом’якшить драконівські митні заходи.
Як каже експерт, так уже було, коли він вводив, скасовував, а потім знову вводив нові тарифи на експорт із Мексики та Канади. Тільки Трамп, його родичі та друзі (Маск і Ко) знають, коли він знову «впустить біржу», а коли дасть їй рости. «Старий шахрай та все його оточення завжди і на всьому намагалися робити гроші. Немає сумніву, що вони й досі заробляють на інсайді від Трампа, граючи на курсі акцій та криптовалют. На цьому можна робити мільярди. Можливо це, взагалі, головна мета потрясінь, які влаштовує американській економіці Трамп?» – зазначає Ейдман.
Як вплинуть тарифи Трампа на Україну?
Україні ж до нової тарифної політики Білого дому не звикати. Ще 10 лютого президент США Трамп підписав укази про підвищення тарифів на весь імпорт сталі та алюмінію до 25%. Мита почали діяти 12 березня, і українські виробники металургійної продукції вже їх платять. Тепер же митом обкладуть й іншу українську продукцію, яка експортується до США. Втім, міністерка економіки України Юлія Свириденко ситуацію оцінила як «складну, але не критичну». «Для нас діятиме загальне мито на 10%.
Якогось окремого вищого мита, як от у Молдови 31% чи у ЄС 20%, щодо України немає. Скільки ми експортували до США у 2024 році? На суму 874 млн. дол, з яких 363 припадало на чавун і ще 112 млн. дол. - труби. Натомість ми купили в США товарів на суму 3,4 млрд. дол», - зазначила вона. За словами чиновниці, український уряд має шанс домовитись на інші умови, оскільки заява з США чітко говорить про таку можливість. При цьому Свириденко визнає: якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. «Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови. Ми експортуємо до США понад 600 різних категорій товарів (дуже різних - навіть гайкові ключі), з них 65 видів продукції - на суму більше 1 млн. дол. Україна має, що запропонувати США як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві наші країни», - написала вона на своїй сторінці у Facebook.
При цьому голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев сумнівається, чи варто Києву взагалі відповідати Вашингтону дзеркальною реакцією.
Він вважає, що хоча мита для України в 10% не матимуть великого негативного ефекту для країни, зважаючи на невелику частину товарного експорту до США у 0,9 мільярдів доларів або 2% всього експорту у 2024 році. Однак, на його думку, глобальна торговельна війна Трампа може мати наслідки для підтримки України з боку Заходу.
«Глобальна торгівельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нам», - написав він у Telegram.
У свою чергу перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради України Ярослав Железняк не вбачає у запровадженні нових американських мит катастрофи, а радше навпаки. «Не катастрофа, особливо коли для інших умови гірші (наш тариф 10% це ж не 54%, як у Китаю). Тут маленький нюанс, зараз ЄС, Китай, Індія та інші на продукцію з США у відповідь теж запровадять тарифи,
то тут для нас відкривається вікно можливостей зайти на їхній ринок», - написав депутат у Telegram. Передусім це ринок кукурудзи, сої та пшениці, більш опосередковано ріпака, соняшникової олії та ячменю.
Виключення для Росії
Цікаво, що оголошені Трампом тарифи не стосуються Росії. У Білому домі сказали, що Росія залишилася поза увагою, оскільки існуючі американські санкції і без того «унеможливлюють будь-яку значущу торгівлю». Водночас, як пише Le Monde, насправді торговий баланс США та Росії у 2024 р. становив близько 3,5 млрд дол., що більше, ніж з Маврикієм та Брунеєм, проти яких запроваджено тарифи 40% та 24%. Якби Росія та Білорусь були у списку країн, на які поширюються нові мита, тарифи склали б 42% і 24% відповідно.
В той же час той факт, що ціна нафти на світових ринках минулого тижня впала нижче 67 доларів за барель означає, російський Urals у перспективі можуть придавити до 55, і навіть це ще не межа.
«Оскільки пробиття психологічної позначки в 70 доларів за барель сталося, значить і падати тепер буде стільки, скільки вистачить сил. Це політ у прірву,
жодних психологічних позначок нижче не сформовано, тому що вони формуються, коли у вас у недавньому минулому були певні угоди на відповідних рівнях. Тобто, якщо в останній рік хоча б у значної частини трейдерів були угоди, наприклад, на рівні 65 доларів, то, може, на цьому рівні ціна на товар і зупиниться. Але якщо ціна на товар востаннє на відповідному рівні була, умовно кажучи, 5 років тому, то, повірте, психологічних позначок тут уже ніяких не існує», - сказав у своєму підкасті засновник литовської благодійної організації Newsader Foundation Олександр Кушнар
Зазначимо, падіння ціни на нафту марки Brent і, що дуже важливо, російської марки Urals було передбачувано після того, як глава Білого дому ухвалив рішення про початок торгової війни проти всього світу. Але не треба забувати і про інший важливий чинник: майже одночасно із Трампом країни ОПЕК раптово вирішили порушити власні плани та замість збільшення видобутку нафти на 135 тис. барелів за добу збільшили цей показник до 411 тис. Звичайно, таке раптове виливання на ринок великої кількості нафти, а поставки розпочнуться збільшуватися з травня,
пояснює чому Brent дешевшає. Таким чином, оці два фактори вдарили по ціні на нафту настільки, що тепер кінця та краю цього падіння не видно.
«Яка мотивація тієї ж Саудівської Аравії, яка є першою скрипкою ОПЕК? Важко сказати. Але я не відкидаю, що цього разу є рішення тиснути на військового злочинця Володимира Путіна. Зрештою, не дарма ж переговори щодо України відбуваються саме в саудівських містах, а не десь-інде. Ймовірно, під час своїх неодноразових візитів американські представники нинішньої адміністрації прошепотіли на вухо принцу Саудівської Аравії Мухаммеду бен Салману про те, які вигоди на нього чекають, якщо він допоможе обвалити ціну на нафту», - каже експерт. Він нагадав, що сам Трамп уже неодноразово говорив, якщо є якийсь інструмент, який реально дозволить швидко зупинити війну в Україні, то це здешевлення ціни нафти. «Без дорогої нафти Росія просто не зможе її продовжувати. Чи справді саме Трамп якось вплинув на саудитів, щоб вони різко наростили видобуток нафти чи саудити мають якісь свої власні мотиви, чи просто так співпало з початком торгової війни,
не відомо. Зрозуміло, що Трамп останнє про що думав – це про те, як його торговельна війна вплине на ціну російської Urals. Це вже ексцес виконавця, але цілком правильний та ефективний ексцес із погляду ослаблення російської терористичної банди», - резюмував він.
Трамп готується до Третьої світової війни?
Експерт ринку праці, блогер Сергій Марченко вважає, що митні тарифи Трампа це не про економіку і не про торгівельний дефіцит та великий внутрішній борг, а про підготовку до війни. Він нагадав, що торгівельний дефіцит США існує багато десятків років, а державний борг США останній раз дорівнював нулю десь у 1830-х роках, 200 років тому. «Сенс високих тарифів у тому, щоб інші країни ввели такі самі тарифи. Звучить божевільно, але факт. Тарифні війни Трампа приведуть до того, що американські компанії втратять експортні ринки і, щоб компенсувати втрати, почнуть боротися за внутрішній ринок США, витісняючи експорт. Враховуючи, що високі тарифи обмежують міжнародну торгівлю і вона стає невигідна, виробництво повернеться у Сполучені Штати», — говорить економіст. «Бо коли ти воюєш,
ти не можеш покладатися на торгівельних партнерів, тобі треба виробництво у своїй країні, щоб ні від кого не залежати і бути сильним», — зазначає Марченко. Як приклад, він наводить Україну. «Наша держава не мала достатньо свого виробництва на початок великого вторгнення, тому практично все — від касок і бронежилетів, аптечок і турнікетів до гаубиць і літаків — довелося просити по всьому світу. Америка не хоче опинитися в ситуації України, тому намагається повернути виробництво в США. Не знаю, чи вийде це зробити таким способом, як придумав Трамп, але головний поінт тут не економіка, а війна», — припускає експерт. Марченко вважає, що світ іде до Третьої світової і стратегічно це в українських інтересах. «Бо поки що проти варварської половини світу воюємо ми одні. Було б непогано розділити цю ношу з іншими державами», — підсумував аналітик у своєму Facebook.
