Парламент Латвії 16 квітня прийняв в остаточному читанні законопроєкт про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Про це повідомляє Delfi.
Вихід Латвії з цієї конвенції підтримали 66 депутатів. Проти проголосували 14 парламентарів з партій «За стабільність» та «Латвія перш за все». Двоє утрималися, ще троє не брали участі в голосуванні.
Країна має намір вийти з Оттавської конвенції одночасно з Естонією, Литвою та Польщею — у березні цього року країни заявили що хочуть вийти.
У спільній заяві країни зазначили, що після ратифікації Конвенції безпекова ситуація в регіоні кардинально погіршилася. Військові загрози для країн, що межують із Росією та Білоруссю, значно зросли. Тож держави переглянуть усі безпекові заходи, аби стримати можливу агресію.
Міністри оборони країн підкреслюють, що попри вихід із Конвенції країни залишатимуться відданими міжнародному гуманітарному праву. Фінляндія також оголосила про вихід з цієї конвенції.
- Конвенція про заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення.">Оттавську конвенцію ухвалили 3 грудня 1997 року, а набула вона чинності 1 березня 1999 року. Україна ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, Росії, США та Пакистану.
- Окрім того, на початку березня Литва вийшла з Конвенції про заборону касетних боєприпасів — через загрозу з боку Росії. Про намір вийти з конвенцій про заборону протипіхотних мін і касетних боєприпасів говорив і премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск.