4 травня увага Європи та України була прикута до Румунії, де відбувся перший тур президентських виборів, які можуть не лише змінити політичний ландшафт усередині країни, а також похитнути стійкість всього ЄС та НАТО. Після того, як у листопаді минулого року перший тур виборів був анульований через підозри втручання Росії у виборчий процес, нові вибори стали, по суті, референдумом про майбутнє Румунії в європейській спільноті.
Незважаючи на яскраву історію корупційних скандалів, Румунія тривалий час вважалася надійним союзником НАТО у Східній Європі та країною, яка переважно грає за правилами ЄС у цьому регіоні. Це вигідно відрізняє її від інших країн, таких як Угорщина, Словаччина та Болгарія, які постійно викликають побоювання щодо верховенства закону та тяжіння до Росії. Але існують побоювання, що ситуація може змінитись.
Відтоді як Росія напала на Україну, Румунія допомогла експортувати мільйони тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, проводила навчання українських льотчиків для F-16 та передала Києву батарею ППО Patriot. Все це та інше тепер може бути під загрозою,
адже впевнену перемогу у першому турі президентських виборів здобув Джордже Сіміон, ультраправий, проросійський кандидат — лідер націоналістичної партії AUR, який виступає проти підтримки України у війні з РФ. Президент Румунії — глава держави та головнокомандувач збройних сил країни. Він обирається на 5 років і має значні повноваження в питаннях національної безпеки та зовнішньої політики. В Україні Сіміона оголошено персоною нон грата, як і у Молдові. Він вже пообіцяв зайняти більш жорстку позицію щодо ЄС та НАТО і у разі обрання президентом призупинить військову допомогу Україні.
Про те, які загрози для України та Європи становлять вибори президента у Румунії – у матеріалі OBOZ.UA
Політична ситуація напружена до краю та втручання РФ
Як і в багатьох країнах ЄС, у Румунії зростають антиурядові настрої, що підживлюються високою інфляцією та вартістю життя, великим дефіцитом бюджету та млявою економікою. Ця криза посилила підтримку націоналістичних та ультраправих діячів, таких як Келін Джорджеску та Джордже Сіміон.
Політична ситуація в Румунії різко загострилася минулого року,
коли відбулася перша спроба президентських вибори в Румунії – 24 листопада. Тоді перемогу неочікувано здобув ультраправий, проросійський Джорджеску. Другий тур мав відбутися 8 грудня, однак 6 грудня Конституційний суд Румунії прийняв безпрецедентне рішення та скасував результати першого туру через виявлене втручання у виборчий процес Росії. За два тижні до першого туру в соцмережі TikTok розпочалася масштабна кампанія на його підтримку, в якій, за даними Румунської розвідувальної служби, задіяно близько 25 тисяч акаунтів. Румунські спецслужби звинуватили РФ у втручанні у вибори, а Генпрокуратура порушила справу щодо фальсифікації результатів.
"Румунія є мішенню для скоординованих агресивних російських гібридних дій, включно з кібератаками, витоками інформації та саботажем", – заявили в Раді національної безпеки Румунії.
Як результат, Джорджеску заборонили балотуватися знову, його затримали, йому загрожує кримінальне розслідування, зокрема за фактом спроби порушення конституційного порядку. Хоч Джорджеску та його прихильники намагалися оскаржити рішення, воно залишилося в силі.
На додаток, Центрвиборчком відхилив його кандидатуру на участь у повторних виборах. На даний час внутрішня нестабільність в Румунії залишається високою. Протести та скандали навколо виборів не вщухають.
Проти України, ЄС та НАТО
Після того як підтримуваного Москвою Келіна Джорджеску дискваліфікували з повторних виборів, кандидатом об'єднаних ультраправих сил став Джордже Сіміон, лідер ультраправого Альянсу за Союз румунів (AUR). Він підігрує Росії і формує свій порядок денний на антиукраїнській, антинатовській та антиєвропейській риториці. Сіміона підозрюють у зв'язках з російськими спецслужбами і російськими ультранаціоналістами, зокрема з ідеологом російсько-євразійського фαшизму Олександром Дугіним. Через це Сіміону заборонений в'їзд в Україну та Республіку Молдова. Утім, у нинішній виборчій кампанії румунський політик займає набагато виваженішу позицію, щоб бути привабливішим для ширших верств населення та отримати більше електоральної підтримки. Більшість румунських оглядачів вважають, що після своєї перемоги він знову повернеться до агресивної проросійської риторики.
Нині Сіміон позиціює себе як прихильника Трампа і "рятівника румунської демократії". Після повернення Дональда Трампа до Овального кабінету, Сіміон поєднав "любов" до РФ з "почуттями" до американського президента і його руху MAGA.
"Ми є природними союзниками Республіканської партії, і ми майже повністю ідеологічно узгоджені з рухом MAGA", – сказав Сіміон. На сьогодні він не тільки декларує себе як продовжувача лінії Джорджеску, але його головна передвиборча обіцянка полягає в тому, що він поверне свого ультраправого колегу в тій чи іншій формі у політичне поле Румунії.
З початку повномасштабної війни РФ проти України Сіміон активно виступає за те, щоб санкції проти Росії було скасовано, проти допомоги Україні, поширюючи кремлівські наративи щодо війни та проти вступу країни до ЄС та НАТО. Занепокоєння викликає й те, що він та представники його політичної сили почали експлуатувати тематику Великої Румунії, зазіхаючи, на території, які зараз належать Україні, які належать Республіці Молдови, мовляв, "без цих земель, без об'єднання, Румунія ніколи не стане повноцінною державою".
Сіміон як і раніше Джорджеску закликає до "російської мудрості" під час формування зовнішньої політики і заявляє, що у разі перемоги заборонить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшу військову допомогу Україні. Також він категорично проти вступу України до ЄС і НАТО. З одного боку, якщо Сіміон все-таки буде схильний вийти із НАТО чи принаймні мінімізувати співпрацю з Альянсом та реально припинити допомогу Україні, йому цього було б важко досягти, оскільки ультраправі не мають більшості в парламенті країни. Але з іншого боку, у політичній системі Румунії президент є главою держави, головнокомандувачем збройних сил і відповідальним за зовнішню політику. Тому присутність відкрито проросійського діяча на президентській посаді однозначно може створити великі проблеми як для Альянсу, так і для України. До того ж сьогоднішній уряд Румунії досить не стійкий, а результати позачергових виборів можуть кардинально перевернути ситуацію в парламенті вже на користь ультраправих партій.
Також Сіміон може скопіювати, наприклад, тактику Віктора Орбана й виступити у ролі прокремлівського тригера в ЄС та НАТО.
Таким чином, різкі політичні зміни в Бухаресті можуть підірвати роль Румунії як одного із основних гравців військового альянсу у сфері регіональної безпеки.
Головні ризики
Результати виборів досить важливі через стратегічну близькість до України, вони можуть утримати Румунію на її здебільшого проєвропейському, центристському шляху – або схилити її до більшої політики спротиву офіційному Брюсселю, на кшталт Угорщини чи Словаччини. Вибори можуть визначити, чи Румунія продовжуватиме підтримувати Україну в боротьбі з Росією, чи підтримуватиме припинення вогню на кшталт позицій Орбана та Фіцо.
- Зміна зовнішньополітичного курсу Румунії – якщо переможе Джордже Сіміон, який тримається ізоляціоністських та проросійських поглядів, це може ослабити регіональну підтримку України, зокрема в питанні зброї, транзиту допомоги чи адвокації в ЄС. Ускладнити координацію з НАТО, особливо щодо безпеки Чорного моря.
- Етнічна карта – той таки Сіміон, активно спекулюють на темі румунських меншин у сусідніх державах, включаючи Україну, на кшталт Віктора Орбана. Це може призвести до дипломатичних конфліктів, звинувачень у "утисках" меншин. Росія традиційно використовує етнічні питання як інструмент дестабілізації.
- Ослаблення антиросійського фронту в регіоні – якщо Румунія втратить активну проукраїнську позицію, баланс сил у Східній Європі зміниться, що може посилити вплив Угорщини та Словаччини, які займають відверто проросійську позицію.
- Безпека Чорного моря – Румунія важливий партнер НАТО в Чорноморському регіоні. Слабкий або нестабільний президент може знизити підтримку спільних ініціатив (контроль акваторії, безпека портів) та створити вікно можливостей для активізації Росії в акваторії, зокрема в напрямку Одеси.
Впевнена перемога Джордже Сіміона з результатом близько 40 відсотків залишає йому досить великі шанси на президентський пост.
На другому місці за результатами першого турі – 65-річний Крін Антонеску, спільний кандидат від нинішньої правлячої трипартійної коаліції — соціал-демократів (PSD), лібералів (PNL) та Демократичного союзу угорців Румунії. Його кандидатура — ставка традиційного політичного істеблішменту на "систему". Деякі румунські ЗМІ іронічно називають його "людиною з минулого, яка хоче повести Румунію вперед", натякаючи на назву його виборчого альянсу "Румуніє, вперед". Однак Антонеску насамперед уособлює минуле у вигляді традиційних політичних сил, які досить вже набридли румунам через корупцію.Тому хоча за останнім опитуванням Антонеску трохи випереджає Сіміона (52% проти 48%), політична боротьба між ними тільки починається, а другий тур виборів, що відбудеться 18 травня, обіцяє бути дуже жарким.
США прагнуть перемоги ультраправих сил
Влада Румунії зазнає сильного тиску не тільки з боку російських спецслужб, але й з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, яка дуже прагнула забезпечити безперешкодне проведення передвиборчої кампанії ультраправого кандидата Келіна Джорджесу на нових виборах.
Наполеглива увага команди Трампа до політичної кризи в Румунії була продемонстрована віцепрезидентомя Джеєм Ді Венсом, який засудив рішення Румунії скасувати підсумки президентського голосування та виключити Джорджеску з виборчих перегонів.
Дональд Трамп-молодший, який нібито відвідав Румунію напередодні голосування 4 травня, також розкритикував рішення Конституційного суду Румунії, назвавши його "спробою Сороса/марксистів перешкодити" цьому кандидату перемогти.
Після того, як стало зрозуміло, що Келін Джорджеску остаточно відсторонений від подальшої участі у виборах, американці переключилися на певну підтримку іншого ультраправого кандидата – Сіміона. Повідомляється, що штаб цього політика поповнився лобістською фірмою з США, яка надаватиме йому "юридичну підтримку" під час кампанії.
Сіміона підтримують як у Москві, так і у Вашингтоні
Нинішні вибори в Румунії дадуть відповідь на те, чи ефективним виявився крок з відміною попередніх виборів президента та наскільки європейські демократії дійсно готові до нових викликів у вигляді євроскептиків, ультраправих, проросійських та несистемних політиків,
яких активно підтримують як у Москві, так і у Вашингтоні. Той факт, що саме після наданих матеріалів спецслужбами Румунії був скасований перший тур, говорить про те, що очевидно було прямо зафіксоване втручання у внутрішні вибори з-за кордону. Все це ставить питання не тільки в Румунії, а й перед європейськими країнами, і перед Україною щодо того, яким чином обмежити можливості для третіх країн через TikTok і Telegram, бо саме ці соцмережі фігурували як елемент зовнішнього впливу, яким чином обмежити пропагандистську дію різних країн для того, щоб уберегтися від маніпулювання і спотворення результату виборів, – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
На думку експерта, сьогодні ультраправий політик Сіміон хоче здобути прихильність не тільки Росії, але й Америки. Тепер головне, наскільки у другому турі вдасться консолідувати проєвропейських політичні сили Румунії, наскільки вони будуть здатні чинити опір, а не ворогувати одне з одним.
"Щодо того, що новий президент Румунії,
якщо ним стане одіозний Сіміон, може якось кардинально змінити політику, то зважаючи на його заяви, це більш аніж можливий варіант. При цьому саме Румунія у важкі часи, коли були проблеми з блокуванням кордону з Польщею, стала тим логістичним хабом, який дозволив обійти це блокування. І з цієї точки зору, вочевидь, обрання ультраправого політика вдарить по єдності Європейського Союзу, де з'являться нові проблеми і перешкоди щодо запровадження санкцій проти Росії та прийняття рішень щодо допомоги України. Окрім того, ми напевне отримаємо ускладнення для України у питаннях переговорів з Європейським Союзом – адже Сіміон активно виступає проти євроінтеграції України. Також його остаточну перемогу, вочевидь, Росія може сприйняти як один із моментів своєї перемоги на європейському напрямі і, фактично, подвоїти зусилля щодо інших політиків, яких вона підтримує", – зазначив Олександр Леонов.
