У Румунії в другий тур президентських виборів проходять кандидат від націоналістичного “Альянсу за Союз румунів”, яка відзначилась закликами до анексії частини молдовської та української територій, Джордже Сіміон та незалежний кандидат й мер Бухареста Нікушор-Даніель Дан. Сіміон з великим відривом здобув перемогу в першому турі та обіцяє привести у владу проросійського Джорджеску. Про це повідомляють Reuters та Digi24, із посиланням на офіційні результати голосування, передає Рубрика. Після підрахунку 99,89% бюлетенів встановлено, що Сіміон посів перше місце, отримавши 40,87% голосів. Дан набрав 20,97%, випередивши кандидата від правлячої коаліції Кріна Антонеску, який отримав 20,13% голосів.
Екзитпол, проведений компанією Avangarde, прогнозував, що: Сіміон посяде перше місце з 30% голосів виборців усередині Румунії.
Друге місце за цим прогнозом ділили Антонеску і Дан – по 23%. Перемога Сіміона, за словами політичних оглядачів, може: ізолювати країну,
підірвати приватні інвестиції,
дестабілізувати східний фланг НАТО, де Україна вже третій рік протистоїть російському вторгненню.
Партія AUR, лідером якої є Сіміон, виступала проти надання Україні зброї та категорично заперечувала передачу Києву румунських систем ППО Patriot.
Також AUR виступала проти транзиту української сільськогосподарської продукції територією Румунії та намагалася організовувати протести на кордоні.
Один із керівників AUR, Клаудіу Тирзіу, висловлювався за необхідність приєднання українських територій, які колись належали Румунії, заявляючи, що без такого “об’єднання” Румунія нібито не зможе реалізуватися як держава.
“Його перемога також поповнить ряди євроскептичних очільників у ЄС – до яких уже належать премʼєр-міністри Угорщини й Словаччини – у час, коли Європа формулює свою відповідь Трампу”, – зауважує Reuters.
Зазначимо, що боротьба розгорнулася за друге місце між Даном та Кріном Антонеску з “Національної ліберальної партії”.
Антонеску випереджав Дана, доки не надійшли дані підрахунку 98% дільниць. Антонеску визнав поразку, щойно Дан обійшов його на 400 голосів. “Ми маємо частковий результат, який, на мою думку, є незворотним. Голоси сказали своє, громадяни сказали своє.
Вибачте. Я залишаю цю спробу, гадаю, з високо піднятою головою, принаймні так я почуваюся”, — сказав Антонеску. У виступі перед прихильниками він не став давати пораду, за кого голосувати в другому турі, який запланований на 18 травня. Однак закликав своїх прибічників “самим поміркувати”, з яким із кандидатів він має схожі ідеї.
Довідка про кандидатів
Джордже Сіміон — політик і громадський активіст, засновник “Альянсу за Союз румунів” — націоналістичної та євроскептичної партії, яка є другою за величиною політичною силою в обох палатах парламенту.
Сіміон давно просуває ідею об’єднання Румунії та Молдови. Йому заборонено в’їжджати до України та Молдови. Він також обіцяв припинити підтримку українських біженців у разі обрання президентом.
На початку повномасштабного вторгнення росії він назвав главу рф володимира путіна воєнним злочинцем, хоча тепер виступає проти додаткової військової допомоги Україні.
Сіміон також пообіцяв у разі перемоги надати керівну посаду забороненому кандидатові Келіну Джорджеску, якому заборонено балотуватися через кримінальні звинувачення та зв’язки з фαшиcτською організацією.
Нікушор-Даніель Дан — математик, активіст і політик. Він тричі балотувався на посаду мера Бухареста. Третя спроба, у 2020 році, була вдалою.
У 2015 році Дан заснував “Спілку порятунку Бухареста”, яка згодом розширилася до “Спілки порятунку Румунії” — антикорупційної та реформаторської партії.
Він налаштований проєвропейськи, але водночас поділяє консервативну позицію в деяких аспектах, наприклад, щодо сім’ї, через що в нього виникали розбіжності з іншими членами «Спілки порятунку Румунії».
Що передувало?
Друга каденція Клауса Йоганніса на посаді президента закінчилася 21 грудня 2024 року, однак у країні не вибрали нового главу держави.
У Румунії 24 листопада 2024 року відбулись президентські вибори, на яких з-поміж 13 кандидатів найбільше голосів здобув маловідомий досі ультраправий політик Калін Джорджеску.
6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів. Це сталося через кілька днів після звинувачень у тому, що росія проводила скоординовану онлайн-кампанію для просування ультраправого кандидата, який переміг у першому турі.
А 4 травня у Румунії проходив перший тур повторних президентських виборів.
Як повідомлялось, Центральна виборча комісія Румунії не зареєструвала проросійського політика Келіна Джорджеску кандидатом на повторних виборах президента країни.
