Досі залишається незрозумілим, чи 14-денний термін, встановлений президентом США Дональдом Трампом для Тегерана у питанні ядерної зброї, є лише способом виграти час для військових приготувань чи ні. Про це інформує The New York Times (NYT) 20 червня.
Переговори з Іраном є тривалими й складними навіть за найсприятливіших обставин, тому план Трампа про два тижні здається аналітикам нереалістичним. Попередня угода часів адміністрації експрезидента США Барака Обами, що значно обмежила збагачення урану в Ірані, вимагала майже двох років напружених переговорів, ідеться у статті. Після виходу Трампа з цієї угоди у 2018 році, адміністрація експрезидента США Джо Байдена витратила ще 15 місяців на її часткове відновлення аж поки верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї не наклав вето на попередню домовленість, додає ЗМІ.
Зазначається, що поки що немає жодних публічних доказів того, що контакти між головним іранським переговірником Аббасом Арагчі та спецпредставником Трампа на Близькому Сході Стівом Віткоффом можуть призвести до реальної зустрічі не кажучи вже про угоду, яка б задовольнила американського президента. Також незрозуміло, чи така домовленість зможе стримати рішучість Ізраїлю щодо ліквідації ядерних об’єктів Ірану, пише NYT.
Експерти попереджають, що будь-яка угода потребуватиме підтримки всередині обох країн.
Однак, як стверджує колишній учасник переговорів Роберт Меллі, ключовим може стати те, які саме вимоги висуває Трамп: "беззастережної капітуляції", про яку він продовжує говорити, чи вужчої зупинки ядерного збагачення.
