Минулого тижня влада Швеції погодила рішення взяти в борг 300 мільярдів крон, щоб профінансувати переозброєння та досягнути цілі НАТО — витрат на оборону в розмірі 3,5% ВВП до 2032 року.
Про це повідомляє Reuters.
Вторгнення Росії в Україну змусило Швецію переосмислити свою доктрину безпеки, йдеться у статті. Стокгольм приєднався до Альянсу у 2024 році. Витрати на оборону країни вже подвоїлися з 2020 року — до близько 2,4% ВВП. Очікується, що НАТО встановить ще вищу планку на саміті в Гаазі у червні.
Пріоритетами стануть розширення чисельності та спроможностей армії, посилення ППО та збільшення запасу боєприпасів. Основна частина коштів — 250 мільярдів крон — піде на військові потреби, ще 50 мільярдів спрямують на цивільну оборону та інфраструктуру.
«Ми робимо це, щоб наші діти й онуки не мусили вивчати російську мову», — сказала міністерка фінансів Елізабет Свантессон.
Державний борг Швеції зараз становить близько 32% ВВП, тоді як у середньому серед країн Євросоюзу цей показник оцінюють у 90%. Фінансування оборони збільшить держборг на близько 3%, додала Свантессон.
Швеція також тимчасово призупинить суворі бюджетні правила, але державні фінанси мають знову бути збалансованими до 2035 року. Це означає, що майбутнім урядам доведеться або підвищити податки, або скоротити витрати в інших сферах бюджету.
Найбільша опозиційна політсила — Соціал-демократична партія Швеції — пропонує створити «фонд готовності».
«Як би ми його не назвали, доведеться або збільшити доходи, або скоротити видатки», — каже економічний речник соціал-демократів Мікаель Дамберг.
Голова Мінфіну виключила підвищення податків. Вона переконана, що кошти можна знайти, переглянувши інші витрати.
