Росія відмовляється від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності, повідомляє російське МЗС. Йдеться, що це зобов’язання вона ухвалила добровільно в односторонньому порядку після припинення 2019 року дії договору, який обмежував виробництво та розгортання таких систем, пише військовий оглядач BBC Павло Аксьонов.
NV публікує матеріал у межах інформаційного партнерства.
Причиною відмови від мораторію в російському МЗС назвали активність США в Європі, пов’язану з установками, придатними для пусків ракет, але не з самими ракетами. Крім того, у МЗС послалися на застосування таких пускових установок під час навчань в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Росія оголосила про вихід з мораторію в понеділок — через два дні після того, як президент США Дональд Трамп розпорядився відправити у світовий океан два атомні підводні човни додатково до тих, які вже несуть бойове чергування.
Таким чином, за його словами, Трамп відреагував на пости заступника голови Радбезу Росії Дмитра Медведєва в соцмережах.
У заяві МЗС розпорядження Трампа про підводні човни не згадується.
Найпопулярніше
- Фільм, який претендує на статус головного хіта 2026 року
- ПЕТ-КТ і рання діагностика раку: чому в Україні це стало ще складніше
- Данський зоопарк просить здавати небажаних домашніх тварин на корм для хижаків
- Британія першою почала масове щеплення від гонореї. Чи допоможе це зупинити хворобу
Цей комплекс Росія випробувала 21 листопада 2024 року на війні в Україні. Ракету запустили з полігону Капустін Яр в Астраханській області, неядерні блоки впали на місто Дніпро. Дальність польоту ракети становила приблизно 800−850 кілометрів.
Як розповів у коментарі BBC Максим Старчак із Центру міжнародної та оборонної політики Університету Квінс, «скасування мораторію — це пряме похідне від виробництва «Орешника».
За його словами, Росія не почала б виробництво «Орешника», «якби не було гарантії розміщення та прийняття на озброєння».
«І атака по Україні, і виробництво говорили, що протягом року має розпочатись розміщення. Якби не війна, цей процес міг розпочатися ще раніше. Росія давно до цього готувалася, як мінімум з 2019 року», — сказав експерт.
Цю думку поділяють і багато російських провоєнних каналів.
«Заява [Путіна] означає, що дивізіон машин комплексу (ймовірно, дві-три пускові установки з транспортно-заряджальними та іншими машинами) прийнятий військовими у промисловості і, ймовірно, надійшов на полігон Капустін Яр», — пишетелеграм-канал MilitaryRussia.
Договір (ДРСМД) і криза довіриДоговір про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності (ДРСМД) СРСР і США підписали у 1987 році.
У 2019 році США вийшли з нього, звинувативши Росію в таємному створенні для комплексу «Іскандер» крилатої ракети 9М729 на базі 9M728, з дальністю понад 500 км, тобто такої, що підпадає під дію ДРСМД.
У Росії стверджують, що дальність ракети — у межах, встановлених договором.
Москва виступала проти розгортання Вашингтоном компонентів ПРО у Європі, які включають пускові установки Mark41 Vertical Launching System.
Потенційно вони можуть використовуватися як для протиракетних пусків Standard Missile 3, так і для крилатих ракет Tomahawk.
Tomahawk наземного базування підпадали під обмеження ДРСМД.
Американці теж відкидали ці претензії, стверджуючи, що установки систем протиракетної оборони необхідно готувати окремо для пусків крилатих ракет, і це непросто.
Багато в чому проблема з договором ДРСМД була викликана саме кризою довіри — обидві сторони лише підозрювали одна одну у порушенні документа, чітких і однозначних доказів ніхто не надав.
Китайська загрозаІншою причиною, яку багато військових експертів вважають більш важливою, стала активність Китайської Народної Республіки, яка розробляє та розміщує ракети цих класів у регіоні.
Згідно з довідником Military Balance 2025, Китай має 352 балістичні ракети середньої дальності наземного базування, 225 балістичних ракет меншої дальності і 126 крилатих.
Китай займався розробкою та модернізацією ракет десятки років. Для КНР ці ракети є дуже важливими, оскільки вони забезпечують стримування сусідніх великих країн, у тому числі Японію,
Індію та Росію.
У зоні ураження китайських ракет, що досягають острова Гуам, перебувають усі військові об'єкти США в регіоні та бази їхніх союзників.
Тому, як зазначали багато експертів, для США було небезпечніше протистояння з Китаєм, ніж із Росією в Європі, і ДРСМД їм більше заважав у цьому контексті.
Аргументи РосіїУ повідомленні МЗС РФ згадуються «тренування на території Данії, в ході яких залучена мобільна (рухлива) пускова установка стандарту Mk70».
Ця установка розробки Lockheed Martin — модернізація тієї самої Mk41, яка не влаштовувала Росію у складі ПРО в Європі. Вона також може застосовуватися для пусків крилатих ракет Tomahawk та протиракет сімейства Standard Missile.
Під час тренувань у Данії ця пускова система була оснащена зенітною ракетою SM-6, а не крилатою.
Крім того, МЗС вказувало на розгортання в Австралії на навчаннях Talisman Sabre 2025 гіперзвукової ракети Dark Eagle.
Це було перше закордонне розміщення такої ракети.
Там же пройшов випробувальний запуск нової ракети Precision Strike Missile, яка змінить в американському арсеналі тактичні ATACMS.
Дальність PrSM заявлена в 499 кілометрів, тобто вона і не порушує положення ДРСМД, але в МЗС побоюються, що дальність буде збільшена, і тоді всі системи HIMARS і MLRS, що існують в Європі, зокрема ті, що стоять на озброєнні ЗСУ, перетворяться на пускові установки ракет меншої дальності.
У ході навчань Talisman Sabre 2025 США також проводили навчально-бойові стрільби з комплексу Typhoon, але ракетою «земля-повітря», яка під дію ДРСМД не підпадала.
Всі ці пуски та розгортання фігурують у тексті російського МЗС як аргументи на користь скасування мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності.
У чому небезпека таких ракетДРСМД з’явився через те, що ракети меншої та середньої дальності дуже небезпечні тим, що підльотний час у них такий маленький, що майже не залишає шансу на їх перехоплення та підготовку удару у відповідь.
Тому потенційно можливо, щоб військові в одній із держав, побоюючись такого удару та нервуючи в умовах нестачі часу, трактували б будь-які сумніви на користь небезпеки та запустили свої ракети просто помилково.
У 1980-х роках радянський офіцер Станіслав Петров не став бити на сполох під час повідомлення системи про «ракетний удар» з боку США та врятував світ від ядерної війни.
У випадку з ракетами середньої та меншої дальності часу на оцінку ситуації та прийняття правильного рішення у нього було б набагато менше.
