Президент США Дональд Трамп давно прагне Нобелівської премії миру. Але хто її отримає визначає комітет з пʼяти людей і більшість з них відкрито словлювали своє недоволення американським президентом.
Про це пише The Washington Post.
Бажання Трампа отримати Нобелівську премію було наскрізною рисою обох його термінів президентських терміні, але в останні місяці його зусилля зросли. Але принаймні троє з пʼяти членів норвезького Нобелівського комітету публічно критикували Трампа, що робить непротим його шлях до отримання їхніх голосів.
Кампанія Трампа варіювалася від публічних коментарів з іншими світовими лідерами до приватних зусиль з міністром фінансів Норвегії Єнсом Столтенбергом. Він який налагодив міцні звʼязки з президентом США як генеральний секретар НАТО, а його Норвезька робітнича партія бере участь у призначенні парламентом членів Норвезького Нобелівського комітету.
Він приписує собі заслуги у зупинці дедалі більшої кількості конфліктів. На зустрічі з президентом Володимром Зеленським і європейськими лідерами 18 серпня він заявив, що в цьому році завершив шість війн За кілька днів він збільшив цю цифру до «від семи до десяти».
Але за всіх заслуг, Трампу потрібно буде завоювати прихильність членів комітету, які поки що принаймні виглядають скептично налаштованими. Голова Норвезького Нобелівського комітету Йорген Ватне Фріднес у грудні засудив «підрив свободи слова навіть у демократичних країнах», назвавши імʼя Трампа.
«Трамп здійснив понад 100 словесних нападок на медіа під час своєї передвиборчої кампанії», — сказав Фріднес, який також очолював PEN Norway.
Фріднес є призначенцем Столтенберга від Робітничної партії, яка при владі в Норвегії.
У країні, де згідно з опитуванням, проведеним Novus у жовтні, лише 7%людей заявили, що проголосували б за Трампа, а не за колишню віцепрезидентку Камалу Гарріс, дуже поширений скептицизм щодо президента США. Деякі члени Нобелівського комітету не приховують, що відчувають те саме.
«Після трохи більше ніж 100 днів на посаді президента [Трамп] успішно розпочав процес ліквідації американської демократії та робить усе можливе, щоб зруйнувати ліберальний та заснований на правилах світовий порядок», – написала у травні членкиня комітету Крістін Клемет,
колишня правоцентристська міністр освіти Норвегії.
Третій член комітету опублікував кілька критичних повідомлень про президента під час його першого терміну. На фотографії у Facebook, опублікованій за день до виборів 2020 року Ґрі Ларсен, був у червоній бейсболці з написом «Зробимо права людини знову великими».
Ларсен, колишній лівоцентристський політик, також написав 2017 року у Twitter, що «Трамп ставить під загрозу мільйони життів», критикуючи рішення скоротити іноземну допомогу США.
Двоє інших членів комітету не мають чіткого досвіду критики Трампа. Один з них, академік Асле Тодже, співчутливо писав про юридичні труднощі Трампа за часів адміністрації Байдена.
Голова комітету Фріднес, коли у січні його запитали про Нобелівські прагнення Трампа, не відповів прямо, чи буде він коли-небудь готовий вручити президенту цю премію.
«Присудження Нобелівської премії миру главі держави мабуть, часто є найсуперечливішим. Тому що, якщо ви глава держави, ви маєте владу. Ви маєте владу, і ви використовували владу. Ваші руки часто заплямовані кров’ю, якщо це конфлікт. Але ви також маєте владу робити щось після цього,
що ускладнює картину», — сказав Фріднес.
Трамп не зможе отримати цьогорічну нагороду, яку оголосять у жовтні, оскільки кінцевий термін подання номінацій був у січні. До короткого списку 2025 року від Організації досліджень миру входять:
- премʼєр-міністр Катару Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані за його зусилля у встановленні миру в Газі;
- Центр Картера, заснований президентом США (1977—1981) ДжимміКартером;
- Міжнародний кримінальний суд, чиїх високопосадовців Трамп переслідує за їхні зусилля щодо розслідування діяльності американських та ізраїльських чиновників.
- Першим Трампа на здобуття Нобелівської премії миру 2026 року висунув у червні пакистанський уряд за його «рішуче дипломатичне втручання і визначальне лідерство в індійсько-пакистанській кризі». На початку серпня після підписання у Білому домі азербайджансько-вірменської декларації про відмову від застосування воєнної сили те саме зробили президент Азербайджану Ільхам Алієв та премʼєр-міністр Вірменії Нікола Пашинян.
- За даними Білого дому, висування Трампа також підтримують ппем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет, президент Габону Бріс Оліґі Нґуема, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та міністр закордонних справ Руанди Олів’є Ндухунґірегє.
